Артериальная гипертензия с позиций доказательной медицины: что нового?
В июне этого года в г. Милане (Италия) состоялась 21-я конференция Европейского общества гипертензии. Участники мероприятия обсуждали ряд вопросов, касавшихся проблем диагностики, лечения и профилактики артериальной гипертензии (АГ) в контексте глобального сердечно-сосудистого риска.
Представляем вниманию читателей «Медичної газети «Здоров’я України» выдержки из наиболее интересных сообщений, прозвучавших на этом форуме.
Профессор С. Clark (Великобритания) представил доклад «Разница между значениями систолического артериального давления, измеренного на разных руках, как предиктор смертности у амбулаторных больных с АГ». Как известно, при АГ уровни артериального давления (АД), измеренного на разных руках, нередко оказываются неодинаковыми. Разницу систолического АД (САД), составляющую і10 мм рт. ст., наблюдают у 20% больных с АГ.
Ранее было установлено, что в группе высокого сердечно-сосудистого риска значительная разница САД служит маркером атеросклеротического поражения периферических артерий и предиктором летального исхода. В то же время прогностическая ценность данного показателя у пациентов, находящихся под наблюдением врачей общей практики, до сих пор не выяснена.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
У практиці сімейного лікаря досить часто зустрічаються випадки звернення по допомогу осіб із суглобовим синдромом, що актуалізує питання доказового ведення таких пацієнтів. Остеоартрит (ОА) – найпоширеніша форма артриту з хронічним болем та функціональними порушеннями. Пропонуємо до вашої уваги огляд доповіді, яку представив у межах конференції «Щоденник сімейного лікаря: клінічні історії пацієнтів» завідувач кафедри сімейної медицини і амбулаторної допомоги медичного факультету № 2 Ужгородського національного університету, к.мед.н. Павло Олегович Колесник. ...
Серцево-судинні захворювання (ССЗ) (ішемічна хвороба серця [ІХС], захворювання судин головного мозку, ревматична хвороба серця та інші) протягом багатьох десятиліть є основною причиною смертності населення у світі. Перебіг цих захворювань ускладнюється перенесеною корона вірусною хворобою (COVID‑19). Нині ця проблема є особливо актуальною в Україні в умовах повномасштабного вторгнення рф, оскільки вплив хронічного стресу призводить до зростання захворюваності на ССЗ. У такій ситуації поряд із «протокольною терапією» слід приділити увагу застосуванню біорегуляційного підходу, спрямованого на відновлення саморегуляції, імунного статусу, гармонізації функціонування всіх органів і систем людини. ...
Хвороба Паркінсона (ХП) – хронічний неврологічний розлад, для якого характерні неухильно прогресуючі моторні та немоторні симптоми, які чинять суттєвий негативний вплив на якість життя пацієнтів із цим захворюванням. Із віком захворюваність на ХП зростає. Ранній початок лікування цього розладу допомагає призупинити розвиток патології та дає можливість пацієнтам із ХП продовжувати вести повноцінне життя. Сьогодні одним із варіантів вибору лікування пацієнтів із ХП на ранніх стадіях є монотерапія разагіліном або праміпексолом. ...
Негативні симптоми (порушення мотивації, соціальна замкнутість, порушення емоційної сфери тощо) є основною особливістю шизофренії – хронічного психічного розладу, поширеність якого у світі становить близько 1%. Зазначені симптоми суттєво погіршують якість життя та знижують працездатність таких пацієнтів. Вкрай важливим є своєчасне діагностування шизофренії та її ефективне лікування, основні аспекти якого висвітлила у своїй доповіді завідувачка відділу пограничної психіатрії ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», д.мед.н., професорка Наталія Олександрівна Марута....