27 березня, 2015
Погляд на лікування алергодерматозів
Останніми роками відзначається тенденція до зростання частоти алергічних захворювань, що вважаються «хворобами цивілізації».
У разі порушення механізму розпізнавання та обробки антигену (Ag) факторами вродженого імунітету (дендритними клітинами, макрофагами) розвивається рання фаза алергічної реакції (АР), що характеризується індукованою імуноглобуліном (Ig) E дегрануляцією опасистих клітин із вивільненням гістаміну, інтерлейкіну (IL) 4, простагландину D2, триптази. Клінічно рання фаза АР супроводжується скороченням непосмугованих м’язів, підвищенням судинної проникності і розвитком гіперемії та набряку, гіперсекрецією слизу, стимуляцією нервових закінчень і появою відчуття свербіння.
Окрім цього, медіатори опасистих клітин сприяють появі у зоні запалення еозинофілів, макрофагів, базофілів, лімфоцитів, які також виявляють секреторну активність і виділяють IL-4, IL-6, IL-8, IL-13, гістамін, хемокіни та інші біологічно активні речовини, посилюючи запалення та формуючи клітинну інфільтрацію вогнища. Ці процеси спостерігаються у пізню фазу АР, що розвивається через 6-8 год після початку взаємодії організму з Ag і за відсутності своєчасного медикаментозного втручання призводить до хронізації процесу.