27 березня, 2015
В.Я. Данилевський. Учений безмежних уподобань
Небагатьом відомо, що прототипом головного героя повісті М.О. Булгакова «Собаче серце» професора Ф.Ф. Преображенського був наш співвітчизник – харків’янин Василь Якович Данилевський.
Його батько, годинниковий майстер, самотужки набув різнобічних знань, тому будь-що прагнув дати своїм трьом синам вищу освіту, й усі вони згодом стали відомими вченими. Після успішного закінчення гімназії Василь Данилевський вирішив наслідувати приклад старшого брата Олександра, професора медичної хімії та фізики Казанського університету, тобто опанувати професію лікаря.
Але за тогочасними правилами вищої школи особи віком до 20 років не могли навчатися на медичному факультеті. Тож спочатку юнак як вільний слухач відвідує лекції на фізико-математичному факультеті Казанського університету. Точні науки настільки захопили молодого В. Данилевського, що в подальшому, вже навчаючись на медичному, він інколи відвідував лекції на фізматі.
Розпочавши навчання в м. Казані, закінчував його студент у рідному Харкові, куди переїхав за сімейними обставинами. Ще в студентські роки В.Я. Данилевський розпочинає наукову діяльність у галузі біохімії, а згодом і фізіології. Працюючи в лабораторіях професорів Ф.В. Тихоновича, І.П. Щолкова та В.Ф. Грубе, він вивчає фізіологію людини. За першу наукову працю «О разложении азотистых веществ при мускульной деятельности» йому була присуджена золота медаль. За результатами власних досліджень молодий науковець дійшов висновку, що провідну роль у динаміці м’язових скорочень відіграє обмін білкових речовин.