Ведение гормонорезистентного рака предстательной железы
В настоящее время установлено, что андрогенная абляция, проведенная с целью лечения рака предстательной железы (РПЖ), способствует развитию гормононезависимых клеток, которые постепенно замещают большую часть других клеток опухоли. Определяющим фактором в развитии гормонорезистентного РПЖ (ГР РПЖ) является нарушение регуляции андрогенной функции.
Для описания разновидностей РПЖ, который развивается после курса начальной абляционной гормонотерапии (ГТ), используются различные термины, включая «гормонорезистентный РПЖ», «андрогеннезависимый РПЖ» и «гормононезависимый РПЖ». С появлением новых лекарственных препаратов, действие которых направлено непосредственно на рецепторы андрогенов (например, MDV3100) или блокаду синтеза андрогенов (например, ингибитор CYP17), в отдельную группу был выделен РПЖ, резистентный к кастрационным методам терапии, но при этом гормоночувствительный.
Необходимо различать РПЖ, резистентный к кастрации, но чувствительный к другой ГТ, и ГР РПЖ. Применение при РПЖ, резистентном к кастрации, 2-й линии ГТ, включая отмену антиандрогенов, назначение эстрогенов и кортикостероидов, нередко дает положительный результат, тогда как истинный ГР РПЖ не чувствителен к любым гормональным воздействиям.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...
Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....