Таргетная терапия колоректального рака: место цетуксимаба (Эрбитукса)
В рамках конференции «Современные технологии в хирургии рака желудочно-кишечного тракта», проходившей 5-6 мая в г. Киеве, состоялся сателлитный симпозиум «Роль ингибиторов EGFR в лечении метастатического колоректального рака», в ходе которого ведущие специалисты рассмотрели возможности таргетных препаратов и обсудили последние доказательные данные.
Колоректальный рак (КРР) является второй по частоте причиной смерти от злокачественных опухолей в развитых странах. Ежегодно в Европе регистрируется более 370 тыс. новых случаев заболевания, что составляет 13% всех случаев онкологической патологии, и около 200 тыс. летальных исходов вследствие данного заболевания. На момент постановки диагноза приблизительно у 25% больных имеются метастазы, а 5-летняя выживаемость пациентов с метастатическим КРР (мКРР) обычно не превышает 5%.
Это обусловливает особую актуальность усовершенствования современных подходов к его консервативному лечению, в частности таргетной терапии. Основным принципом таргетной терапии является воздействие на критичные для опухоли мишени (ферменты, рецепторы и т. д.), которые для здоровых клеток организма являются менее значимыми. В лечении мКРР из препаратов таргетной терапии рекомендованы моноклональные антитела против рецептора эпидермального фактора роста (EGFR) цетуксимаб (Эрбитукс) в комбинации с химиотерапией и в качестве монотерапии, поскольку препарат улучшает результаты лечения и достоверно увеличивает выживаемость пациентов.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...
Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....