Современное состояние проблемы парентеральных вирусных гепатитов в Украине

27.03.2015

Парентеральные вирусные гепатиты (ВГ), прежде всего гепатит В (ГВ) и гепатит С (ГС), занимают одно из ведущих мест в структуре инфекционной патологии человека во всем мире, в том числе и в Украине. Согласно прогнозам экспертов Всемирной организации здравоохранения, в ближайшие 10-20 лет хронический ГС станет основной проблемой национальных систем здравоохранения.

Об эпидемиологических аспектах проблемы ВГ наш корреспондент беседовала с заведующим лабораторией эпидемиологии парентеральных вирусных гепатитов и ВИЧ-инфекции ГУ «Институт эпидемиологии и инфекционных болезней им. Л.В. Громашевского», доктором медицинских наук, профессором Анатолием Леонтиевичем Гуралем.

– Чем обусловлена медицинская и социальная значимость ВГ?

– С каждым годом растет поток научной информации, свидетельствующей о том, что ГВ и ГС относятся к числу важнейших и все более обостряющихся проблем медицинской науки и практического здравоохранения большинства стран мира. По экспертным оценкам, вирусом ГВ (HBV) в мире инфицировано более 2,5 млрд человек, среди которых количество хронически инфицированных лиц достигает 400 тыс. Материалы, касающиеся глобальной эпидемиологии ГС, показывают, что вирусом ГС (HСV) инфицированы от 500 млн до 1 млрд человек.

Фактически в настоящее время можно говорить о пандемии ГС, которая по своим масштабам и числу инфицированных в 5 раз превышает распространенность ВИЧ-инфекции. Медицинская и социальная значимость ГВ и ГС определяется не только широкой распространенностью, но и разнообразием клинических проявлений, множественностью естественных и искусственных путей и факторов передачи возбудителей, а также высокой вероятностью развития хронических поражений печени и внепеченочных проявлений.

 

Полная версия статьи в формате .pdf »

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

15.04.2024 Неврологія Діагностика та лікування когнітивних розладів

Проблема когнітивних розладів є однією з найважливіших у сучасній клінічній медицині. Це зумовлено не тільки збільшенням частки людей старшого віку серед населення, а й посиленням ролі стресу та інших патогенетичних чинників. У березні відбувся семінар «Академія сімейного лікаря. Біль в грудній клітині. Алгоритм дій сімейного лікаря та перенаправлення до профільного спеціаліста», у якому прийняли участь провідні вітчизняні науковці і фахівці різних галузей. У рамках заходу професор кафедри військової терапії Української військово-медичної академії Міністерства оборони України, кандидат медичних наук Мар’яна Миколаївна Селюк представила доповідь «Війна та когнітивні порушення. Причина чи наслідок? Як вирішити проблему?». Подаємо огляд цієї доповіді у форматі «запитання – ​відповідь»....

15.04.2024 Онкологія та гематологія Сучасні підходи до лікування гострої лімфобластної лейкемії у дітей і дорослих

Гостра лімфобластна лейкемія (ГЛЛ) є найпоширенішим онкогематологічним захворюванням у дітей і складає значну частку серед лейкемій у дорослих. Незважаючи на значні успіхи в лікуванні ГЛЛ у дітей, де рівень виліковності сягає 90%, результати терапії у дорослих залишаються незадовільними. У рамках науково-практичної конференції з міжнародною участю «Діагностика та лікування гематологічних захворювань: підведення підсумків 2023 року» (15-16 грудня 2023 року) проведено секцію, присвячену ГЛЛ....

12.04.2024 Гастроентерологія Дієта для покращення репродуктивного здоров’я

Відтворення майбутнього здорової нації – один з найважливіших сенсів існування теперішнього покоління. День боротьби з ожирінням нагадує нам про поширеність цього проблемного явища і важливість попередження його наслідків. Ожиріння може мати вплив на різні аспекти здоров'я, включаючи репродуктивне....

12.04.2024 Онкологія та гематологія Стратегії мінімізації ризиків та керування ускладненнями при лікуванні хронічної лімфоцитарної лейкемії

Хронічна лімфоцитарна лейкемія (ХЛЛ) залишається актуальною проблемою сучасної онкогематології. Незважаючи на певні досягнення в терапії, ХЛЛ є невиліковним захворюванням. Стандартна хіміотерапія не забезпечує стійкої відповіді, а трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин можлива лише для окремої когорти пацієнтів. Тому пошук нових підходів до терапії ХЛЛ, зокрема таргетної, є нагальним завданням. ...