Перитонит: классификация, патогенез, диагностика, лечение
Хирургическое лечение перитонита – одна из основных проблем экстренной хирургии. Несмотря на значительный прогресс в совершенствовании хирургических методов лечения и внедрение в хирургическую практику более мощных антибактериальных средств, летальность при распространенном гнойном перитоните остается высокой и составляет 25-30%, а при развитии синдрома полиорганной недостаточности (ПОН) – 80-90%. Чаще всего причиной смерти больных в послеоперационном периоде становится ПОН, которая развивается несмотря на адекватную хирургическую санацию первичного очага и коррекцию гемодинамических и дыхательных расстройств.
Классификация
По клиническому течению различают острый и хронический перитонит. Последний носит специфический характер (туберкулезный, паразитарный и т.д.). В хирургической практике чаще сталкиваются с острым перитонитом в результате нагноительного процесса в брюшной полости.
По характеру экссудата выделяют серозный, фибринозный, серозно-фибринозный, гнойный, фибринозно-гнойный, гнилостный, геморрагический перитонит. Чаще всего встречается гнойный перитонит.
По происхождению различают первичный, вторичный и третичный перитонит. Первичный перитонит – редкая форма заболевания гематогенного происхождения с инфицированием брюшной полости из экстраперитонеального источника. Вторичный перитонит – наиболее частая форма осложнений интраабдоминальной инфекции, в 80% случаев его причиной являются деструктивные поражения органов брюшной полости, в 20% – послеоперационный перитонит. Третичный перитонит, или перитонит без манифестирующего источника, – это рецидивирующая и персистирующая формы заболевания, которые развиваются у больных в критическом состоянии с повреждением механизмов местной и системной противоин
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Виникнення ротолицевого болю часто супроводжується супутніми захворюваннями, наприклад депресією. Попри те, що результати попередніх досліджень вказували на двоспрямовану кореляцію між ротолицевим болем і психологічними чинниками, дані деяких спостережень були суперечливими. Пропонуємо до вашої уваги огляд статті H. Anita et al. «The association between orofacial pain and depression: a systematic revie», опублікованої у виданні J Pain Res (2024 Feb 29; 17: 785‑796), присвяченої доказам зв’язку між ротолицевим болем і депресією. ...
За матеріалами курсу «Академія сімейного лікаря. Біль у грудній клітці. Алгоритм дій сімейного лікаря та скерування до профільного фахівця» (19‑20 березня 2024 р.) ...
Стрес, дистрес та тривожний розлад є складними процесами функціонування організму та психіки людини. Власне, стрес – це комплексна біологічна та психологічна реакція організму людини на зовнішні або внутрішні подразники, які порушують його гомеостаз і потребують певної адаптації або реакції [1]. Однак за надмірної інтенсивності чи тривалості він перетворюється на дистрес – негативний стан, що призводить до виснаження організму та розвитку патологічних станів ...
Майже всі психотерапевти, навіть психоаналітики, у своїй практиці змушені (і професійно зобов’язані) тією чи іншою мірою вдаватися до когнітивної психотерапії. Назву методу, як і загальні принципи, вперше сформулював американський психотерапевт, професор психіатрії Пенсільванського університету, творець когнітивної психотерапії, одного з методів сучасного когнітивно-біхевіорального напряму в психотерапії Aaron Temkin Beck, який використовував свій підхід у лікуванні депресії. Суть методу полягає у зміні світосприйняття та світоглядних установок пацієнта через роз’яснення помилок (адресація до логіки мислення). У первісному вигляді метод виявився не надто ефективним. Однак його поєднання з поведінковими, емоційними та тілесними практиками у загальному підсумку сприяло позитивному результату. Труднощі, що виникають у процесі когнітивної психотерапії, лежать як у суб’єктивній площині професійної недосконалості лікаря (зокрема, невмінні переконати свого пацієнта у зміненні помилкової точки зору), так і в об’єктивній – у банальному спротиві пацієнта зміні власного мислення. Актуальність цієї теми є очевидною і дискусія всіляко вітається. ...