27 березня, 2015
Тютюн: складові захворювань людини
Протягом багатьох років підприємства тютюнової промисловості накопичували дані про вплив нікотину та інших сполук, що входять до складу сигарет, на організм людини, проте до 1995 р. доступ до них був обмежений. У 1994 р. конгрес штату Мінесота (США) ухвалив рішення про вилучення документів, що містили дані закритих досліджень, проведених тютюновою компанією В&W. З матеріалами інших компаній за рішенням конгресу штату ознайомлювалися спеціально створені комісії. Значна частка цих документів містила дані щодо складу тютюну та сполук, які додаються до сигарет у процесі виробництва.
Тютюн містить 2500 сполук, серед них поліциклічні ароматичні вуглеводні (бензантрацен, бензо-[а]-пірен); аза-арени (дибензакридин, дибензкарбазол); N-нітрозаміни; ароматичні аміни (2-толуїдин, 4-амінобіфеніл, 2-нафтиламін); акрилонітрил, кротональдегід, вінілхлорид, формальдегід, бензен; оксид вуглецю (СО), ціанід (СN), сульфід вуглецю (СS2), миш’як (As), нікель (Ni), кадмій (Cd), хром (Cr), свинець (Pb), полоній-210 (Po-210). Близько 600 сполук додається до тютюну в процесі виробництва сигарет.
У таблиці 1 вказано вміст у тютюновому димі токсичних сполук у разі спалювання основної частини сигарети за допомогою спеціального пристрою (курильної машини). У випадку застосування цього лабораторного пристрою параметри спалювання є визначеними: 1 затяжка за 1 хв, тривалість затяжки – 2 с, об’єм – 35 мл. Таким чином, 1 сигарета спалюється за 10 затяжок. У таблиці не зазначені сполуки, що вдихаються у разі куріння залишку сигарети (так зване крайнє куріння), що також становлять небезпеку як для курця, так і для особи в разі пасивного куріння.