Тютюн: складові захворювань людини

27.03.2015

Протягом багатьох років підприємства тютюнової промисловості накопичували дані про вплив нікотину та інших сполук, що входять до складу сигарет, на організм людини, проте до 1995 р. доступ до них був обмежений. У 1994 р. конгрес штату Мінесота (США) ухвалив рішення про вилучення документів, що містили дані закритих досліджень, проведених тютюновою компанією В&W. З матеріалами інших компаній за рішенням конгресу штату ознайомлювалися спеціально створені комісії. Значна частка цих документів містила дані щодо складу тютюну та сполук, які додаються до сигарет у процесі виробництва.

Тютюн містить 2500 сполук, серед них поліциклічні ароматичні вуглеводні (бензантрацен, бензо-[а]-пірен); аза-арени (дибензакридин, дибензкарбазол); N-нітрозаміни; ароматичні аміни (2-толуїдин, 4-амінобіфеніл, 2-нафтиламін); акрилонітрил, кротональдегід, вінілхлорид, формальдегід, бензен; оксид вуглецю (СО), ціанід (СN), сульфід вуглецю (СS2), миш’як (As), нікель (Ni), кадмій (Cd), хром (Cr), свинець (Pb), полоній-210 (Po-210). Близько 600 сполук додається до тютюну в процесі виробництва сигарет.

У таблиці 1 вказано вміст у тютюновому димі токсичних сполук у разі спалювання основної частини сигарети за допомогою спеціального пристрою (курильної машини). У випадку застосування цього лабораторного пристрою параметри спалювання є визначеними: 1 затяжка за 1 хв, тривалість затяжки – 2 с, об’єм – 35 мл. Таким чином, 1 сигарета спалюється за 10 затяжок. У таблиці не зазначені сполуки, що вдихаються у разі куріння залишку сигарети (так зване крайнє куріння), що також становлять небезпеку як для курця, так і для особи в разі пасивного куріння.

 

Полная версия статьи в формате .pdf »

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

04.03.2024 Терапія та сімейна медицина Сучасні можливості корекції мітохондріальної дисфункції: у фокусі – ​біорегуляційні енерготропи

Протягом останніх років лікарі різноманітних спеціальностей приділяють багато уваги мітохондріям – ​ключовим органелам людської клітини, які відповідають за продукування клітинної енергії. Нині панує думка, що порушення функції мітохондрій може спричинити розвиток різноманітних захворювань (як генетичної, так і хронічної патології), а також деяких патологічних станів....

01.03.2024 Терапія та сімейна медицина Набута гемофілія А: рідкісна коагулопатія в післяпологовому періоді

Набута гемофілія — це аутоімунне органоспецифічне порушення згортання крові, що розвивається вторинно внаслідок утворення аутоантитіл до плазмових факторів згортання. Найчастіше виявляють антитіла до фактора згортання крові VIII (FVIII), тому набута гемофілія А (НГА) є найпоширенішою формою захворювання. У пацієнтів з аномальними за кількістю або локалізацією кровотечами, із відсутністю особистого/сімейного анамнезу коагулопатії та за наявності подовженого активованого часткового тромбопластинового часу (АЧТЧ) слід виключити наявність набутої гемофілії. ...

29.02.2024 Терапія та сімейна медицина Ведення пацієнтів із гострим болем у спині

Біль у спині – ​актуальний та широко розповсюджений стан, що нерідко супроводжується вираженою дезадаптацією і зниженням якості життя хворих. У лютому відбулася науково-практична конференція «Академія сімейного лікаря. Для кого небезпечні сезонні інфекції? Загроза сезонних інфекцій. Погляд пульмонолога, інфекціоніста, алерголога, ендокринолога, кардіолога, педіатра», під час проведення якої керівник Центру ревматології, остеопорозу та імунобіологічної терапії клінічної лікарні «Феофанія» Державного управління справами (м. Київ), доктор медичних наук, професор Ірина Юріївна Головач представила доповідь «Гострий біль у спині: діагностичні та лікувальні акценти»....

29.02.2024 Неврологія Комбінована терапія розувастатином та езетимібом у пацієнтів із дисліпідемією та ризиком серцево-судинних і цереброваскулярних захворювань

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) залишаються основною причиною смерті у світі. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), щорічні втрати від них сягають понад 17 млн осіб (близько 30% загальної смертності); серед причин смерті лідирують ішемічна хвороба серця (ІХС) та цереброваскулярна патологія (WHO, 2021). Одним із чинників ризику ССЗ є дисліпідемія, що потребує ретельного контролю параметрів ліпідного обміну, передусім рівня холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ). ...