Лікування пацієнтів із артеріальною гіпертензією і високим серцево-судинним ризиком в умовах поліклінічної практики України

27.03.2015

Протягом останніх десятиліть в Україні невпинно зростає захворюваність на артеріальну гіпертензію (АГ). Надзвичайно висока поширеність АГ серед дорослого населення (близько 40%) зумовлює високу частоту виникнення різних серцево-судинних ускладнень (ССУ), у тому числі фатальних. За даними C. Lawes і співавт. (2008), АГ є причиною 47% випадків ішемічної хвороби серця (ІХС) і 54% інсультів.

Основна мета лікування пацієнтів із АГ полягає в максимальному зниженні ризику розвитку ССУ і смерті від них, головним чином, за рахунок зниження артеріального тиску (АТ). Натомість результати деяких досліджень переконують, що провідними заходами в лікуванні хворих на АГ слід вважати не лише зниження АТ до цільового рівня, а й проведення органопротекції.

Сьогодні обговорюється стратегія раннього призначення антигіпертензивних препаратів. У дослідженнях TROPHY і PHARAO проведення фармакологічної корекції АТ продемонструвало можливість профілактики та уповільнення розвитку АГ. Усе більшої перспективи набуває стратегія комбінованої антигіпертензивної терапії, що відображено у рекомендаціях 2007 р. Окремо слід виділити досить низьку частоту призначення в Україні однієї з основних груп антигіпертензивних засобів – блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ (БРА), або сартанів. Натомість у світовій практиці БРА за обсягами продажу і частотою призначення займають одне з провідних місць, не поступаючись іншим класам антигіпертензивних препаратів.

 

Полная версия статьи в формате .pdf »

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

28.02.2024 Інфекційні захворювання Обґрунтування підходів до противірусної терапії респіраторних інфекцій на основі доказової медицини

На щастя, існує не так багато збудників інфекційних хвороб, які спричиняють епідемії або пандемії. Але кількість їхніх жертв серед людей може налічувати мільйони. Найнебезпечнішими, з огляду на швидкість поширення та кількість уражених осіб, є саме ті, що передаються через повітря. Це зумовлено найлегшим механізмом передачі патогенів, які спричиняють респіраторні захворювання. У довакцинальну еру натуральна віспа, дифтерія, кір та інші інфекційні хвороби були причиною вкрай високої смертності, особливо серед дитячого населення. Після створення та масового застосування вакцин проти цих небезпечних хвороб епідемії або припинилися, або набули мінімального масштабу, а натуральна віспа навіть була повністю ліквідована в світі. Останній її осередок у 70-х роках минулого століття – ​Індія....

28.02.2024 Кардіологія Оновлені підходи до лікування пацієнтів із гіпертензією

У листопаді відбулася науково-практична конференція «Артеріальна гіпертензія (АГ) у практиці сімейного лікаря», присвячена сучасним методам діагностики та лікування АГ, під час проведення якої було охоплено низку актуальних питань клінічної практики. Завідувачка відділу АГ і коморбідної патології ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини ім. академіка М.Д. Стражеска НАМН України» (м. Київ), лікар-кардіолог, доктор медичних наук, професор Лариса Анатоліївна Міщенко представила доповідь «Оновлені підходи до лікування пацієнтів із гіпертензією (2023). У фокусі – ​АГ»....

28.02.2024 Неврологія Швидке полегшення, тривалий ефект: новий підхід до управління стресом

Стрес виникає тоді, коли вплив довкілля, фізичні та/або психологічні вимоги перевищують наявні ресурси для того, щоб відповісти на ситуацію, що виникла. Запропоновано застосовувати двокомпонентну модель стресу, яка включає реактивність – період максимальної потужності стресової реакції, що спостерігається одразу чи невдовзі після впливу основних стресорних чинників, а також відновлення – період повернення до початкового стану після завершення стресової реакції (Smyth J.M. et al., 2023). Стрес асоціюється із дисбалансом гормонів та низкою розладів (рис. 1)....

28.02.2024 Психіатрія Застосування арипіпразолу в лікуванні резистентної депресії

Депресія – це тяжка й поширена хвороба, яка уражає понад 300 млн осіб у всьому світі та вважається однією з найвагоміших проблем громадського здоров’я у ХХІ столітті (WHO, 2017). Інвалідизувальна природа депресії призводить до низки професійних, економічних, соціальних та особистих несприятливих наслідків (Thompson C., 2010). Протягом останніх років кількість випадків депресії значно зросла, перевантажуючи систему охорони здоров’я (Cipriani A. et al., 2018)....