Пульмодайджест

27.03.2015

Ингаляционный левофлоксацин (Aeroquin) в лечении больных муковисцидозом, инфицированных Pseudomonas aeruginosa

Больные муковисцидозом часто страдают инфекционными заболеваниями респираторной системы, вызванными Pseudomonas aeruginosa. Исходя из данных о снижении эффективности и высокой стоимости пероральных антибактериальных препаратов и росте резистентности микроорганизмов к антибиотикам ученые из Американского торакального общества исследовали эффективность и безопасность новой ингаляционной формы фторхинолона ІІІ поколения левофлоксацина (Aeroquin) в лечении больных муковисцидозом.

В испытании приняли участие больные муковисцидозом, инфицированные Pseudomonas aeruginosa (n=151). Всех пациентов рандомизировали для приема ингаляционного левофлоксацина (120 мг/сут, 240 мг/сут или 240 мг 2 р/сут) или плацебо на протяжении 28 дней.

Как свидетельствуют результаты исследования, применение любой дозы Aeroquin уже к 28-му дню лечения способствовало уменьшению обсемененности мокроты P. aeruginosa; наиболее эффективной в сравнении с плацебо была признана доза левофлоксацина 240 мг 2 р/сут (р=0,001). Американские ученые зафиксировали дозозависимое улучшение такого показателя, как объем форсированного выдоха за 1-ю секунду (ОФВ1): разница в значениях ОФВ1 между группами пациентов, принимавших данный препарат в дозе 240 мг 2 р/сут и плацебо, составила 8,7% (р=0,003). В когорте больных, принимавших левофлоксацин, исследователи зафиксировали значительное снижение необходимости замены антибиотика и применения других антибактериальных препаратов независимо от его суточной дозировки (61-79%). Переносимость ингаляционной формы левофлоксацина была сопоставима с таковой плацебо.

Проанализировав полученные данные, ученые пришли к выводу, что небулайзерная форма Aeroquin эффективна в лечении больных муковисцидозом, инфицированных P. aeruginosa.

Geller D. et al. AJRCCМ. 2011. Vol 183. Р. 1510-1516

 

Полная версия статьи в формате .pdf »

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

20.02.2024 Алергія та імунологія Обґрунтування застосування фіксованої комбінації інтраназального кортикостероїда мометазону та антигістамінного засобу олапатадину в терапії у пацієнтів з алергічним ринітом різного ступеня тяжкості

Алергічний риніт (АР) є глобальною проблемою охорони здоров’я, на нього хворіє від 10 до 20% населення, а серед дітей – ​від 4,0 до 40%. Останніми роками спостерігається зростання частоти алергічних захворювань верхніх дихальних шляхів, що проявляється збільшенням як абсолютних (захворюваності та поширеності), так і відносних (частка в структурі алергологічної та отоларингологічної патології) показників. Згідно з результатами досліджень, проведених за програмою ISAAC у багатьох регіонах світу, перше місце за поширеністю алергічних симптомів посідає Україна, яка поділяє його з Великою Британією. ...

20.02.2024 Пульмонологія та оториноларингологія Ефективність рослинного лікарського засобу BNO 1016 у лікуванні гострого риносинуситу в контексті раціональної антибіотикотерапії

Гострий риносинусит (ГРС) являє собою інфекцію верхніх дихальних шляхів, поширеність якої протягом 1 року становить 6-15% [1]. Велика кількість звернень пацієнтів до лікарів первинної ланки створює значний економічний тягар для системи охорони здоров’я [2]. В Європі, наприклад, 1-2% звернень до лікарів зумовлено підозрою на ГРС [1]. У США на частку ГРС припадає 2-10% звернень до лікарів первинної медичної допомоги й отоларингологів [3]; прямі витрати, пов’язані з ГРС, у 2000 р. оцінювалися майже в 6 млрд доларів США [4]....

20.02.2024 Психіатрія Ефективність та безпека призначення прегабаліну за тривожних розладів

Тривожні розлади (ТР) – ​це біопсихосоціальні стани, пов’язані з узагальненими чи специфічними для ситуації відповідями на передбачувані загрози. Вони є одними з найпоширеніших психічних розладів (1,5-3,1%) (Kessler and Wang, 2008); зазвичай з’являються на ранньому етапі життя, характеризуються високим ступенем хронізації (середня тривалість складає >10 років) (Bruce et al., 2005) і підвищеним ризиком розвитку супутніх захворювань, як-от артеріальна гіпертензія, серцево‑судинні захворювання, деменція....

20.02.2024 Неврологія Розширення терапевтичних можливостей реабілітації пацієнтів із перенесеним ішемічним інсультом

Глобальний тягар інвалідності після інсульту зростає попри терапевтичні досягнення. Інсульт залишається другою провідною причиною інвалідності в усьому світі. Кожна четверта доросла людина має інсульт; ≈63% цих випадків трапляється до 70 років. 87% інвалідності, пов’язаної з інсультом, припадає на країни з низьким і середнім рівнем доходу, де доступ до втручань у разі гострого інсульту часто обмежений. Це робить ефективну реабілітацію потенційно найкращим доступним втручанням для сприяння відновленню після інсульту, а також є глобальним пріоритетом охорони здоров’я [1, 2]....