Повлияла ли эпилепсия на талант великого русского писателя?

27.03.2015

«…Вдруг раздался ужасный нечеловеческий вопль, и Федор Михайлович начал склоняться вперед. Я обхватила его за плечи и силой посадила на диван. Но каков был ужас, когда я увидела, что бесчувственное тело моего мужа сползает с дивана, а у меня нет сил его удержать. Сама я тоже опустилась, и все время судорог держала его голову на своих коленях… Мало-помалу судороги прекратились, и Федор Михайлович стал приходить в себя; но сначала он не осознавал, где находится, и даже потерял свободу речи». Так описывала в воспоминаниях Анна Достоевская приступ эпилепсии у своего мужа – Федора Достоевского. Его книги знает весь мир, но о том, что на сюжеты многих произведений, характеры героев и даже его авторский стиль повлияла болезнь, известно далеко не всем.

«Берегитесь, падучая!»

Теперь трудно определить, когда Федор Достоевский впервые почувствовал, что теряет сознание, а врач заподозрил у него начало падучей. Лечащий доктор писателя С.Д. Яновский полагал, что легкие приступы эпилепсии – с кратковременной потерей сознания – стали навещать его пациента еще в юношеские годы. Сам Федор Михайлович называл свою болезнь «кондрашкой с ветерком» и до поры до времени не относился к ней слишком серьезно. Эпилепсия заявила о себе после стресса, который 28-летний Достоевский пережил весной 1849 года. Тогда его арестовали в г. Петербурге за причастность к антиправительственному кружку Петрашевского и приговорили вместе с другими смутьянами к смертной казни. Но в последний момент, когда осужденные в рубахах-саванах уже стояли на Семеновском плацу перед ротой солдат, приговор вдруг отменили. Император Николай I заменил расстрел ссылкой в Сибирь на каторжные работы.

 

Полная версия статьи в формате .pdf »

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

21.06.2024 Терапія та сімейна медицина Терапія проявів хвороби сухого ока з використанням сльозозамінників на основі перехресно-зв’язаної гіалуронової кислоти

Хвороба сухого ока (ХСО) значно погіршує функціональний стан ока, спричиняючи гемералопію, гало, подвоєння об’єктів, спалахи світла перед очима, фотофобію. Ці несприятливі зміни в разі прогресування ХСО навіть здатні призвести до погіршення зору (Nguyen A. et al., 2023; Belmonte C. et al., 2017; Messmer E.M., 2015; Tsubota K. et al., 2020)....

19.06.2024 Хірургія, ортопедія та анестезіологія Сітчасті імплантати для пахвинної герніопластики та способи їх фіксації

У статті представлено особливості будови, класифікацію та принципи застосування сітчастих імплантатів для пахвинної герніопластики, а також описано пристрої та способи їх фіксації при відкритих і лапароскопічних операціях...

19.06.2024 Хірургія, ортопедія та анестезіологія Сучасні можливості періопераційного супроводу в хірургії судинних патологій

У травні відбулася науково-практична конференція «Мультидисциплінарний підхід у лікуванні хірургічного хворого – ​вимоги часу», під час якої провідні спеціалісти різних галузей хірургічної практики обговорили актуальні проблеми сучасної хірургії та розглянули способи їх вирішення. У доповіді «Сучасні можливості періопераційного супроводу в хірургії судинних патологій» професор кафедри хірургії та судинної хірургії Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика, доктор медичних наук Сергій Іванович Саволюк висвітлив проблему хронічної венозної недостатності та синдрому діабетичної стопи і представив патогенетично обґрунтовані методи менеджменту цих патологій у пері- та післяопераційному періодах...

19.06.2024 Інфекційні захворювання Хірургія, ортопедія та анестезіологія Стратегії вибору антибактеріальних препаратів для лікування інфекцій шкіри та м’яких тканин

Восени минулого року в рамках семінару «Академія хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії від А до Я: Хірургічні аспекти лікування гострого панкреатиту та його ускладнень. Анестезія у пацієнтів високого ризику» відбулася сателітна сесія, присвячена ефективним стратегіям антибіотикотерапії хірургічної інфекції шкіри, м’яких тканин і кісток. У своїй доповіді доцент кафедри загальної хірургії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, кандидат медичних наук Всеволод Васильович Ващук висвітлив сучасні класифікації інфекцій шкіри та м’яких тканин (ІШМТ), ключові принципи контролю джерела інфекції, а також актуальні рекомендації щодо лікування синдрому діабетичної стопи (СДС)...