Головна Віддалені неврологічні наслідки легких вертебральних травм

27 березня, 2015

Віддалені неврологічні наслідки легких вертебральних травм

Автори:
О.Є. Коваленко, Є.Л. Мачерет, А.І. Галуша та ін.

Продовження, початок у № 1, 2011 р.

Індуковані травмою дегенеративні зміни у ШВХ можуть викликати вертеброгенні неврологічні ускладнення як у центральній нервовій системі, так і в периферійній. Церебральним ускладненням дегенеративних змін ШВХ є порушення кровообігу у вертебрально-базилярному басейні (ВББ), який забезпечує життєво важливі утворення: стовбур мозку, задньонижні відділи великих півкуль головного мозку, мозочок, верхньошийний відділ спинного мозку, частково гіпоталамус і підкоркові вузли, м’які тканини верхньошийного відділу хребта.

Периферійними неврологічними ускладненнями шийного остеохондрозу є вертеброгенна цервікалгія, цервікокраніалгія, цервікобрахіалгія, шийний радикуліт, плечо-лопатковий періартроз. Отже, враховуючи анатомо-фізіологічні особливості ШВХ і судин ВББ, навіть у нормі крайні оберти голови можуть певною мірою змінити мозковий кровообіг. Особливо це є актуальним після шийної вертебральної травми, навіть легкої, коли існує надзвичайно високий ризик появи посттравматичної нестабільності хребтового рухового сегмента (ХРС), коли структури хребців або деформовані гачкоподібні відростки можуть подразнювати періартеріальну симпатичну сітку хребтової артерії (ХА), викликаючи рефлекторний спазм або стиснення судин з гострими (минущими або стійкими) чи хронічними порушеннями кровообігу у ВББ. Цей фактор обґрунтовує негайну іммобілізацію ШВХ після травми з подальшим комплексом дообстежень.

У разі тривалого патологічного процесу і декомпенсації колатерального кровообігу дисциркуляція може поширюватися й на каротидний кровообіг. Хоча найчастіше екзогенно пошкоджуються ХА, дефіцит кровопостачання з’являється у першу чергу в зоні васкуляризації дистальних її гілок – у підкоркових ділянках і коркових полях мозку на межі васкуляризації двох судинних басейнів, що пояснює появу зорових, вестибулярних, гіпоталамічних розладів. Визначним є факт, що в екстракраніальному відділі ХА віддають гілки м’язам, кістковому і зв’язковому апарату ШВХ, а через міжхребцеві отвори надходять гілки ХА до спинномозкових нервів, спинного мозку і його оболонок у шийному відділі. Спинний мозок у цій зоні переважно отримує васкуляризацію з декількох непарних корінцево-спінальних артерій (aa. radiculospinales) – позачерепних гілок, а передня і задня спинномозкові артерії (aa. spinales anterior et posterior) – інтракраніальні гілки – кровозабезпечують 3-4 верхніх шийних сегменти [2, 3, 4, 18, 21, 25, 27, 35]. Слід зазначити, що травми хребта з різкою гіперекстензією можуть викликати гострі ішемічні розлади в зонах васкуляризації у цих гілках (спинальні інфаркти, гематомієлія), значення яких недооцінюють, їх часто розцінюють як вогнища запально-дегенеративного характеру.

 

Полная версия статьи в формате .pdf »

Номер: № 2 (17) Червень - Тематичний номер «Неврологія, Психіатрія, Психотерапія»