27 березня, 2015
Віддалені неврологічні наслідки легких вертебральних травм
Одними з найпоширеніших скарг хворих, з якими стикається лікар-невролог у своїй практиці, є скарги на біль і парестезію у верхніх та нижніх кінцівках, шиї, надпліччі, спині, поперековому відділі, що часто провокуються рухами та вимушеним положенням тіла, фізичним і психоемоційним перенавантаженням тощо, а також головний біль різної локалізації, нерідко однобічний, запаморочення, перепади артеріального тиску, що супроводжуються зниженням фізичної активності та психоемоційним пригніченням, тощо.
Об’єктивно відзначається обмеження рухомості в тому чи іншому відділі хребта, при пальпації – болючість і напруження паравертебральних м’язів, частіше асиметричні, порушення постави тіла (сутулість, сколіоз, гіперлордоз тощо). Результати клінічного мислення, як правило, зводяться до діагнозу «остеохондроз хребта» з відповідним синдромом залежно від локалізації та клінічних проявів: люмбалгія, люмбоішіалгія, радикуліт (шийний, попереково-крижовий), брахіалгія, цервікалгія, торакалгія тощо.