27 березня, 2015
Значення ренін-ангіотензинової системи у прогресуванні атерогенезу після ІМ й ефективність різних інгібіторів РААС
На сучасному етапі атеросклероз розглядають як хронічний багатофакторний процес з вираженим аутоімунним компонентом, у якому, крім порушень ліпідного обміну та протромбогенних механізмів, важливу роль відіграє запалення. Зокрема це стосується процесу формування атеросклеротичної бляшки та її пошкодження з наступним тромбоутворенням. Отже, маркери системного запалення, до яких належать С-реактивний білок (СРБ), TNF-a, ІЛ-6 доцільно використовувати для оцінки госпітального перебігу гострого інфаркту міокарда (ІМ) і віддаленого прогнозу.
Як вказують деякі автори, активація запального процесу відіграє свою роль у тромбогенезі, тромборезистентності та ремоделюванні лівого шлуночка (ЛШ), що має значення у пацієнтів з ІМ. Відомо, що в атерогенез включаються системний і локальний запальні процеси, які можуть як потенціювати вплив один одного, так і діяти окремо. Локальне запалення протікає безпосередньо у тканинах.