Спортивная кардиомиопатия

27.03.2015

Интерес ученых к особенностям функционирования сердечно-сосудистой системы в условиях повышенных физических нагрузок, в том числе и у спортсменов, возник еще в древние времена. Так, Клавдий Гален (200-131 гг. до н. э.) писал: «Жизнь атлетов полностью противоречит тому, что предписывает гигиена, и я считаю, что их образ жизни более способствует болезням, чем здоровью. Во время тренировок тело атлетов подвергается опасности, и после того как спортсмены оставляют профессию, они попадают в состояние, когда некоторые из них довольно быстро умирают, а другие еще живут какое-то время, но никогда не достигают преклонного возраста».

В 1811 г. I. Corvisart, внедривший в медицинскую практику метод перкуссии, обратил внимание на увеличение размеров сердца у лиц, занимающихся тяжелым физическим трудом. В 1899 г. S. Hensehen перкуторно обнаружил увеличение размеров сердца у спортсменов, занимающихся лыжным спортом, – его авторству принадлежит термин «спортивное сердце». В 1906 г. В.Ф. Зеленин пришел к выводу, что увеличение сердца может происходить как за счет расширения полостей сердца, так и за счет увеличения толщины миокарда. И, наконец, в 1936 г. Г.Ф. Ланг ввел понятие физиологического и патологического «спортивного сердца».

Спортивное сердце формируется не менее чем через 2 года регулярных интенсивных занятий спортом (4-5 тренировок в неделю по 2 ч).

Физиологическое спортивное сердце (так называемое одаренное сердце) характеризуется экономизацией своей функции в покое и при умеренной нагрузке, а также максимальной производительностью сердца при выполнении физических нагрузок высокой мощности за счет прироста ударного объема сердца и его стабилизацией на фоне околопредельных значений частоты сердечных сокращений.

 

Полная версия статьи в формате .pdf »

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

19.04.2024 Неврологія Алгоритм терапії пацієнта з болем у спині

Як відомо, біль у спині ускладнює рух і чинить негативний вплив на якість життя та психічне благополуччя людини. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), від болю в нижній частині спини страждають близько 619 млн людей у всьому світі, і за прогнозом, до 2050 року переважно через збільшення чисельності населення та його старіння кількість таких випадків може зрости до 843 млн (WHO, 2020). Попри проведення численних дослі­джень причини дорсалгій досі лишаються суперечливими, а результат лікування – ​здебільшого незадовільним....

19.04.2024 Неврологія Мистецтво лікування захворювань периферичної нервової системи: у фокусі полінейропатії

Полінейропатії – ​це захворювання всього організму з реалізацією патологічного процесу на рівні периферичної нервової системи як множинного ураження периферичних нервів із порушенням їх функції. Більшість полінейропатій є хронічними станами, що значно порушують якість життя пацієнтів. Це зумовлює актуальність пошуку ефективних підходів до лікування цих захворювань....

19.04.2024 Неврологія Цервікогенний головний біль, пов’язаний із вертебрально-міофасціальними чинниками шийно-плечової локалізації: нові підходи до діагностування та лікування

Головний біль (ГБ) як один із найчастіших неврологічних розладів є причиною стану, що характеризується порушенням повсякденної життєдіяльності людини. Поширеність цефалгій і значний їх вплив на якість життя свідчать про важливість проблеми діагностування та лікування ГБ. За даними Глобального дослі­дження тяжкості хвороб, оновленими 2019 р., ГБ посідає третє місце (після інсульту та деменції) серед неврологічних причин за загальним тягарем захворювань (виміряним роками життя з поправкою на інвалідність [DALY]) (WHO, 2014). При цьому лише незначна кількість осіб із ГБ у всьому світі проходять відповідну діагностику та отримують адекватне лікування....

19.04.2024 Неврологія Ноцицептивний і нейропатичний біль у практиці сімейного лікаря

Біль є однією з найчастіших причин звернення по медичну допомогу. На хронічний біль, який чинить негативний вплив на загальний стан здоров’я, страждають щонайменше четверо з п’яти хворих із хронічною патологією спинного мозку. Основними типами болю, на який скаржаться такі пацієнти, є ноцицептивний і нейропатичний (у 49 і 56% випадків відповідно) (Felix et al., 2021). Пропонуємо до вашої уваги огляд доповіді директорки Інституту медичних та фармацевтичних наук Міжрегіональної академії управління персоналом, д.мед.н., професорки Наталії Костянтинівни Свиридової, присвяченої особливостям ведення хворих із ноцицептивним і нейропатичним болем у практиці сімейного лікаря, яку вона представила у лютому цього року під час Науково-практичної конференції «Дискусійний клуб сімейного лікаря»....