Електричні й міокардіальні причини раптової серцевої смерті

27.03.2015

Одним з найперспективніших розділів сучасної фундаментальної і клінічної аритмології є діагностика й лікування вроджених електричних («каналопатій») та міокардіальних причин раптової серцевої смерті (РСС). Деякі автори об’єднують ці стани термінами «синдроми РСС» або «успадковані аритмії». Використання зазначених термінів свідчить про єдність проявів фенотипу (злоякісні шлуночкові аритмії і РСС) та роль обтяженої спадковості у їх виникненні, незважаючи на істотні відмінності етіологічних факторів.

Серед каналопатій, які можуть призвести до РСС, найбільше значення мають вроджений синдром подовженого інтервалу QT, синдром укороченого інтервалу QT, синдром Бругада і катехоламінергічна поліморфна шлуночкова тахікардія (ШТ); серед субклінічних захворювань міокарда – аритмогенна дисплазія правого шлуночка (АДПШ) і гіпертрофічна кардіоміопатія (ГКМП). На зазначені захворювання припадає більшість випадків РСС у підлітковому або молодому віці, у тому числі під час шкільних уроків фізкультури чи у зв’язку із заняттями великим спортом. На жаль, в Україні немає офіційних статистичних даних щодо поширеності РСС. Лише поодинокі клініки й наукові центри мають досвід систематичного вивчення електричних і міокардіальних причин РСС. За винятком ГКМП, згадані захворювання діагностують недостатньо (виходячи з даних про їх поширеність у розвинених країнах), а реальні можливості стратифікації ризику й надання допомоги пацієнтам використовують не завжди.

Причини й механізми виникнення РСС

В узгоджених рекомендаціях під РСС розуміють «природну смерть внаслідок серцевих причин, якій передує раптова втрата свідомості протягом однієї години після початку гострих симптомів; можливе діагностоване раніше захворювання серця, але час і спосіб настання смерті несподівані» (ACC/AHA/ESC, 2006). У багатьох випадках РСС є першим, але водночас фатальним проявом захворювання серця, і тому основним напрямом досліджень є пошук маркерів ризику і шляхів ефективної профілактики РСС.

 

Полная версия статьи в формате .pdf »

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

18.04.2024 Гастроентерологія Можливості терапевтичної корекції метаболічноасоційованої жирової хвороби печінки: фокус на комбінацію адеметіоніну та глутатіону

Метаболічноасоційована жирова хвороба печінки (МАЖХП) є однією з найактуальніших проблем сучасної гепатології та внутрішньої медицини в цілому. Стрімке зростання поширеності ожиріння та цукрового діабету (ЦД) 2 типу в популяції призвело до істотного збільшення кількості хворих на МАЖХП, яка охоплює спектр патологічних станів від неускладненого стеатозу до алкогольної хвороби печінки та цирозу, що розвиваються на тлі надлишкового нагромадження ліпідів у гепатоцитах. ...

18.04.2024 Гастроентерологія Маастрихтський консенсус VI щодо лікування інфекції Helicobacter pylori: фокус на стандартну потрійну терапію

Інфекція Helicobacter pylori (H. pylori) офіційно визнана інфекційним захворюванням і включена до Міжнародної класифікації хвороб (МКХ) 11-го перегляду, тому рекомендовано лікувати всіх інфікованих пацієнтів. Проте, зважаючи на широкий спектр клінічних проявів, пов’язаних із гастритом, викликаним H. pylori, лишаються специфічні проблеми, які потребують регулярного перегляду для оптимізації лікування. ...

15.04.2024 Неврологія Діагностика та лікування когнітивних розладів

Проблема когнітивних розладів є однією з найважливіших у сучасній клінічній медицині. Це зумовлено не тільки збільшенням частки людей старшого віку серед населення, а й посиленням ролі стресу та інших патогенетичних чинників. У березні відбувся семінар «Академія сімейного лікаря. Біль в грудній клітині. Алгоритм дій сімейного лікаря та перенаправлення до профільного спеціаліста», у якому прийняли участь провідні вітчизняні науковці і фахівці різних галузей. У рамках заходу професор кафедри військової терапії Української військово-медичної академії Міністерства оборони України, кандидат медичних наук Мар’яна Миколаївна Селюк представила доповідь «Війна та когнітивні порушення. Причина чи наслідок? Як вирішити проблему?». Подаємо огляд цієї доповіді у форматі «запитання – ​відповідь»....

15.04.2024 Онкологія та гематологія Сучасні підходи до лікування гострої лімфобластної лейкемії у дітей і дорослих

Гостра лімфобластна лейкемія (ГЛЛ) є найпоширенішим онкогематологічним захворюванням у дітей і складає значну частку серед лейкемій у дорослих. Незважаючи на значні успіхи в лікуванні ГЛЛ у дітей, де рівень виліковності сягає 90%, результати терапії у дорослих залишаються незадовільними. У рамках науково-практичної конференції з міжнародною участю «Діагностика та лікування гематологічних захворювань: підведення підсумків 2023 року» (15-16 грудня 2023 року) проведено секцію, присвячену ГЛЛ....