27 березня, 2015
Бронхіальна астма у дітей раннього віку: особливості діагностики й лікування
Найбільш дискутабельною і складною проблемою в педіатрії та дитячій алергології була, є і, напевне, буде бронхіальна астма. Незважаючи на труднощі в отриманні якісних епідеміологічних даних, дослідження останніх років свідчать про те, що від 4 до 8% населення страждають на зазначену патологію.
Серед дітей цей показник підвищується до 5-10%, серед дорослих – коливається в межах 5-6%. Водночас показники вітчизняної офіційної статистики істотно нижчі від наведених цифр. І це в той час, коли за результатами серйозних епідеміологічних досліджень, проведених за міжнародною стандартизованою програмою ISAAC в різних регіонах України, частота згаданої патології в середньому становить 20-40 на 1 тис. населення. Зокрема, згідно з результатами дослідження, проведеного в м. Києві у 1999-2000 роках, поширеність бронхіальної астми у дітей сягала 6,1-8,1%. Як пояснити такі розбіжності в показниках? Для цього є багато причин, і далеко не всі з них ми, лікарі, можемо усунути.
Проте є речі, які залежать саме від нас. Насамперед це стосується проблеми своєчасної діагностики бронхіальної астми. Відомо, що підставою для фахових дій лікаря слугує діагноз, тобто точне розпізнавання хвороби. Найскладнішою, безперечно, є діагностика бронхіальної астми в ранньому дитячому віці, оскільки епізоди свистячих хрипів і кашель – найчастіші симптоми різноманітних захворювань органів дихання у дітей перших років життя.