27 березня, 2015
Фторхінолони у хворих з опіками
Досягнуті за останні 20 років успіхи у лікуванні важкообпечених хворих дали можливість знизити летальність постраждалих від опіків. Поширені опіки призводять до морфофункціональних змін внутрішніх органів і систем постраждалого, ослаблення захисних механізмів, порушення судинної проникності, аеро- й ентерогематичних бар’єрів ще на стадії опікового шоку. Все це створює передумови для розвитку так званого ранового сепсису [1].
Одним з голових факторів, що визначає прогноз опікової хвороби, є інфекція [1, 3]. Мікрофлора опікових ран представлена, як правило, асоціаціями умовно-патогенних грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів. Найчастіше виділяють асоціацію метицилінрезистентного стафілокока і штамів синьогнійної палички, продукуючих b-лактамази, з ентерококами, протеєм, кишковою паличкою, грибами й ацинетобактером [3].