27 березня, 2015
Залізодефіцитні анемії у дітей: причини, діагностика, лікування, профілактика
Залізодефіцитні стани (ЗДС) навіть у ХХІ ст. залишаються надзвичайно актуальною проблемою для системи охорони здоров’я у зв’язку з високою поширеністю, особливо серед дітей раннього віку, підлітків, жінок, людей похилого віку. В Україні поширеність ЗДС серед дітей і підлітків не має тенденції до зниження, а офіційні статистичні дані значно відрізняються в різних областях. Це може бути зумовлене недостатнім оснащенням біохімічних лабораторій, застарілими поняттями про запаси заліза в організмі, методами їх оцінки, відсутністю уніфікованих критеріїв для верифікації ЗДС. Лікаріпедіатри недостатньо інформовані про тяжкі та досить трагічні наслідки для дітей і підлітків тривалого дефіциту заліза (ДЗ).
До того ж у нашій країні є об’єктивні соціально-економічні причини, які негативно відображаються на матеріальному стані населення, що призводить до погіршення кількісного і якісного раціону харчування більшості сімей. В основному саме з аліментарним фактором пов’язують розвиток ДЗ у грудних дітей, а у підлітків – з пубертатним стрибком, на тлі якого у дівчаток відбувається становлення менструальної функції, а у хлопчиків – швидке збільшення маси м’язів. ДЗ робить непомітний, іноді непоправний внесок у порушення здоров’я дітей, підлітків і дорослих, знижує якість життя.