Аспиринорезистентность – факт или вымысел?
Вещество, названное впоследствии салицилином, впервые выделил из коры ивового дерева Эдвард Стоун в 1763 г. В 1897 г. в лабораториях компании Bayer был создан препарат ацетилсалициловой кислоты – Аспирин®, первоначально представленный как анальгетик. С появлением в 1950-х гг. других нестероидных противовоспалительных препаратов (НПВП) популярность Аспирина как анальгетика уменьшилась. Однако в 1970-1980 гг. исследования выявили мощное антитромбоцитарное действие Аспирина, и вскоре он стал использоваться как препарат первой линии у пациентов с различной кардиоваскулярной патологией.
В настоящее время общепризнано, что Аспирин® проявляет мощный защитный эффект в отношении кардиоваскулярных событий у больных, принимающих препарат для вторичной профилактики, а в ряде ситуаций – и для первичной профилактики. Поэтому Аспирин® повсеместно используется у пациентов с установленным диагнозом ишемической болезни сердца и формирует «медикаментозный фон» для всех больных, подвергающихся реваскуляризации коронарных, сонных, почечных или периферических артерий.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Проблема когнітивних розладів є однією з найважливіших у сучасній клінічній медицині. Це зумовлено не тільки збільшенням частки людей старшого віку серед населення, а й посиленням ролі стресу та інших патогенетичних чинників. У березні відбувся семінар «Академія сімейного лікаря. Біль в грудній клітині. Алгоритм дій сімейного лікаря та перенаправлення до профільного спеціаліста», у якому прийняли участь провідні вітчизняні науковці і фахівці різних галузей. У рамках заходу професор кафедри військової терапії Української військово-медичної академії Міністерства оборони України, кандидат медичних наук Мар’яна Миколаївна Селюк представила доповідь «Війна та когнітивні порушення. Причина чи наслідок? Як вирішити проблему?». Подаємо огляд цієї доповіді у форматі «запитання – відповідь»....
Гостра лімфобластна лейкемія (ГЛЛ) є найпоширенішим онкогематологічним захворюванням у дітей і складає значну частку серед лейкемій у дорослих. Незважаючи на значні успіхи в лікуванні ГЛЛ у дітей, де рівень виліковності сягає 90%, результати терапії у дорослих залишаються незадовільними. У рамках науково-практичної конференції з міжнародною участю «Діагностика та лікування гематологічних захворювань: підведення підсумків 2023 року» (15-16 грудня 2023 року) проведено секцію, присвячену ГЛЛ....
Відтворення майбутнього здорової нації – один з найважливіших сенсів існування теперішнього покоління. День боротьби з ожирінням нагадує нам про поширеність цього проблемного явища і важливість попередження його наслідків. Ожиріння може мати вплив на різні аспекти здоров'я, включаючи репродуктивне....
Хронічна лімфоцитарна лейкемія (ХЛЛ) залишається актуальною проблемою сучасної онкогематології. Незважаючи на певні досягнення в терапії, ХЛЛ є невиліковним захворюванням. Стандартна хіміотерапія не забезпечує стійкої відповіді, а трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин можлива лише для окремої когорти пацієнтів. Тому пошук нових підходів до терапії ХЛЛ, зокрема таргетної, є нагальним завданням. ...