Рак щитовидной железы
На протяжении последних десятилетий заболеваемость раком щитовидной железы (РЩЖ) в Канаде, США и Европе увеличивалась.
Это обусловлено прежде всего увеличением встречаемости микропапиллярного РЩЖ, в то время как распространенность более редких гистологических подтипов (фолликулярного, медуллярного, анапластического рака) существенно не изменилась. Увеличение заболеваемости РЩЖ связано с улучшением диагностики мелких папиллярных карцином в результате повышения диагностической точности ультразвукового исследования (УЗИ) шеи и цитологического исследования биоптатов, полученных с помощью тонкоигольной аспирации.
На сегодняшний день в специализированных клинических центрах 60-80% всех случаев РЩЖ составляет микропапиллярный рак (<1 см в диаметре), характеризующийся благоприятным долгосрочным прогнозом. Однако в США недавно было зафиксировано увеличение заболеваемости РЩЖ всех размеров. В 1997-2005 гг. ежегодный прирост заболеваемости для первичных опухолей <1 см был 9,9% у мужчин и 8,6% у женщин. Значительный прирост этого показателя наблюдался, в частности, для опухолей >4 см среди мужчин (1988-2005 гг. – 3,7%) и женщин (1988-2005 гг. – 5,7%).
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...
Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....
Основою лікування осіб з явним гіпотиреозом і деяких пацієнтів із субклінічним гіпотиреозом є довічна замісна гормональна терапія (ЗГТ) левотироксином (LT4) в адекватних дозах [1, 2]. Звичайна добова доза LT4 залежно від індивідуальних обставин варіює від 12,5 до 150 мг. Більшості пацієнтів літнього віку, із супутніми захворюваннями щитоподібної залози (ЩЗ) та інших органів і систем (особливо серцево-судинної), а також особам із низькою масою тіла необхідно стартувати з низьких доз LT4, наприклад 25-50 мг. В огляді проаналізовано практичні аспекти терапії LT4 залежно від рівня тиреотропного гормону (ТТГ) у пацієнтів із гіпотиреозом, особливо в разі необхідності застосування нижчих доз. Акцент зроблено на важливості точного і ретельного підбору початкової дози, подальшого титрування та врахування різних перешкод на шляху до побудови відповідної схеми лікування. ...
21-22 березня 2024 року на базі ДУ «Інституту проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України» в режимі онлайн відбулася конференція «Досягнення та перспективи експериментальної і клінічної ендокринології» (ХХІІІ Данилевські читання). Слухачі мали можливість ознайомитися із сучасними досягненнями в ендокринології і новими тенденціями в лікуванні найпоширеніших ендокринних захворювань. Професор кафедри сімейної медицини з курсом дерматовенерології Сумського державного університету МОН України, кандидат медичних наук Оксана Костянтинівна Меліховець розповіла про нові можливості в стратегії зниження ризику прогресування атеросклерозу (АС) у хворих на цукровий діабет (ЦД). ...