27 березня, 2015
Анатомо-фізіологічні аспекти перебігу зовнішньої секреторної недостатності підшлункової залози і її корекція у дітей
Дані літератури про розповсюдженість захворювань підшлункової залози у дітей з гастроентерологічною патологією надто суперечливі – від 13-25% до 60-86% [5].
На думку багатьох дослідників, гострий і хронічний панкреатит як самостійне захворювання у дитячому віці трапляється дуже рідко, частіше – це поєднання ураження підшлункової залози на тлі інших захворювань органів травлення (гастродуоденіт, дискінезія жовчовивідних шляхів, холецистохолангіт, гепатит, ентероколіт, пухлини, кісти і муковісцидоз).
Діагностика захворювань підшлункової залози у дітей викликає певні труднощі, особливо складною є диференціація первинних і вторинних уражень підшлункової залози. Інвазивні методи діагностики зовнішньої секреторної функції підшлункової залози є технічно складними і коштовними, беззондові методи (фекальний хімотрипсин, PLT-тест) – малочутливими і малоспецифічними, стандартний тест аналізу фекального жиру – складним для збору матеріалу у дітей раннього віку і трудомістким для лабораторії, визначення ферментів підшлункової залози крові – малодоказовим, проведення провокаційних тестів, які застосовують у старших вікових групах, – неможливим. Тому сьогодні найбільш оптимальним для дітей є визначення екзокринної недостатності підшлункової залози шляхом проведення тесту на фекальну еластазу [7].