Психоневрологія. Дайджест
Метаанализ прямых сравнительных исследований антипсихотиков второго поколения в лечении пациентов с шизофренией
В настоящее время не прекращаются споры относительно того, являются ли атипичные антипсихотики второго поколения более эффективными средствами по сравнению с антипсихотиками первого поколения в лечении пациентов с шизофренией. В данном метаанализе изучались результаты двойных слепых исследований, в которых сравнивались атипичные антипсихотики.
Методология
Проведен анализ публикаций в поисковой системе MEDLINE (сентябрь 2007), а также данных Кокрановского регистра исследований по шизофрении (май 2007). Для анализа были отобраны только данные рандомизированных двойных слепых исследований, в которых сравнивали два и более препарата из 9 известных в настоящее время атипичных антипсихотиков второго поколения, которые применяются для лечения пациентов с шизофренией. Оценку эффективности терапии проводили на основании изменений общего показателя Шкалы оценки позитивной и негативной симптоматики шизофрении. Вторичной точкой оценки терапии была частота прекращения приема препарата вследствие его неэффективности, а также его влияние на позитивные и негативные симтомы отдельно.
Результаты
В анализ включили 78 исследований, в которых принимали участие 13 558 пациентов. Результаты исследований показали, что оланзапин оказался более эффективным, чем арипипразол, кветиапин, рисперидон и зипразидон; рисперидон – чем кветиапин и зипразидон. Клозапин был более эффективным, чем зотепин, а в дозах, превышающих 400 мг/сут, – чем рисперидон. Эти различия в эффективности были связаны в большей степени с уменьшением позитивной симптоматики, чем негативной.
Выводы
Результаты анализа показали, что некоторые представители класса атипичных антипсихотиков второго поколения могут быть более эффективными, чем другие. Однако здесь следует учитывать ограничения методологии метаанализа. При выборе атипичного антипсихотика для лечения конкретного пациента с шизофренией нужно взвесить, с одной стороны, небольшие преимущества одного над другим, а с другой – существенные различия в частоте побочных эффектов и стоимости.
Leucht S., Komossa K., Rummel-Kluge K. et al.
Am J Psychiatry 2009; 166: 152-163
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Хронічна діарея (ХД), яку визначають як діарею, що триває >4 тиж, уражає до 5% населення світу незалежно від віку, статі, раси та соціально-економічного статусу. Діарея погіршує якість життя, порушує щоденну активність, а також суттєво збільшує використання ресурсів системи охорони здоров’я....
Приблизно 65 млн людей у всьому світі мають хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). Цей загальний термін об’єднує групу прогресуючих захворювань, які перешкоджають проходженню повітря дихальними шляхами, як-от емфізема та хронічний бронхіт. Відомо, що куріння спричиняє 90% випадків ХОЗЛ. Шкідливі хімічні речовини, що утворюються під час спалювання тютюну, ушкоджують легені та дихальні шляхи. Альтернативні тютюнові вироби, в яких відсутній процес горіння, характеризуються меншим рівнем шкідливих компонентів. У цьому огляді узагальнено результати доклінічних, клінічних і популяційних досліджень, які показують можливі переваги для пацієнтів із ХОЗЛ за умови переходу із сигарет на системи нагрівання тютюну (СНТ)....
Риносинусит (РС) – поширене захворювання в більшій частині світу, що спричиняє суттєвий тягар на суспільство стосовно споживання послуг у сфері охорони здоров’я та втрати працездатності. Гострий РС (ГРС) має щорічну поширеність 6-15% і зазвичай є наслідком ГРВІ. ГРС зазвичай самовиліковується, проте описувалися серйозні наслідки, що зумовлюють загрозливі для життя стани та навіть смертельні випадки. Це одна з найчастіших причин призначення антибіотиків; правильне ведення пацієнтів є надзвичайно актуальним у контексті глобальної кризи внаслідок антибіотикорезистентності. ...
Риносинусит – це багатофакторний запальний процес, який залучає слизову оболонку носа та приносові пазухи. До важливих факторів риносинуситу належать мукоциліарні порушення, інфекція, алергія та набряк слизової носа і пазух, які можуть сприяти розвитку, персистенції чи рецидиву риносинуситу (Passali et al., 2015)....