Агонист дофаминовых рецепторов прамипексол: от исследований до клинического применения в лечении болезни Паркинсона

27.03.2015

Современные требования к медикаментозной терапии любого хронического прогрессирующего заболевания подразумевают достижение оптимальной компенсации клинической симптоматики с целью обеспечения социальной (семейной, бытовой и профессиональной) адаптации больного. Иными словами, речь идет о поддержании качества жизни пациентов на максимально возможном уровне, опираясь на последние достижения фармакотерапии болезни Паркинсона (БП).

Очевидно, что успех может быть достигнут только при правильном выборе тактики лечения у каждого конкретного больного. Появление новых препаратов для лечения БП открывает, с одной стороны, более широкие возможности терапии, с другой – усложняет выбор врача при назначении препаратов в индивидуальном режиме дозирования.

Это должно предусматривать возраст пациента к началу болезни, степень тяжести БП, доминирующую клиническую форму, известную клиническую эффективность препаратов и их побочные эффекты, наличие деменции, депрессии, сопутствующих соматических заболеваний (артериальная гипертензия, сахарный диабет и т.д.).

Полная версия статьи в формате .pdf »

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

22.05.2024 Онкологія та гематологія Набута гемофілія А: від клінічної картини до персоналізованої гемостатичної терапії

У статті розглядаються сучасні підходи до діагностики та лікування набутої гемофілії А (НГА) з акцентом на персоналізовану гемостатичну терапію з урахуванням індивідуальної варіабельності клінічної картини, тяжкості перебігу, активності інгібіторів і відповіді на лікування....

22.05.2024 Онкологія та гематологія Хірургія, ортопедія та анестезіологія Гендерна нерівність в українській хірургії

Команда проєкту «SurgFem: Хірургині для хірургинь» від Global Medical Knowledge Alliance (GMKA) презентувала результати дослідження гендерної рівності в українській хірургії. За результатами 80% лікарок чули, що хірургія не для них, тільки через їхню стать, а 55% опитаних зазнавали домагань з боку колег....

22.05.2024 Кардіологія АСК для первинної профілактики серцево-судинних подій: що нового?

Ацетилсаліцилова кислота (АСК) – доступний і загальновизнаний засіб вторинної профілактики серцево-судинних подій. За оцінками метааналізу 16 досліджень за участю 17 тис. осіб, АСК знижує відносний щорічний ризик серйозних судинних подій на 25% [1]. Водночас призначення АСК для первинної профілактики особам із факторами ризику, але без діагностованих серцево-судинних захворювань (ССЗ) спричиняє дискусії через суперечливі результати останніх досліджень....

22.05.2024 Кардіологія Комбінована ліпідознижувальна терапія – раціональний вибір для профілактики кардіоваскулярних захворювань

Серцево­-судинні захворювання (ССЗ) є основною причиною смерті у всьому світі. Призначення статинів для первинної та вторинної профілактики ССЗ зменшує ризики несприятливих серцево­-судинних подій завдяки зниженню холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ). Однак у деяких клінічних випадках, попри застосування високодозової терапії статинами, у пацієнтів зберігаються залишкові серцево-судинні ризики, зокрема через недостатню ефективність монотерапії. Альтернативою для такої когорти пацієнтів може бути комбінація статинів з езетимібом....