Ведение пациентов с ГЛЖ и диастолической СН: основные цели и направления

27.03.2015

Лечение артериальной гипертензии (АГ) сегодня рассматривается в первую очередь в аспекте влияния на осложнения этого заболевания и улучшения прогноза пациентов. Возможностям воздействия на одно из самых частых последствий повышения артериального давления (АД) – гипертрофию левого желудочка (ГЛЖ) сердца, – а также принципам терапии пациентов с АГ и диастолической сердечной недостаточностью (СН), являющейся распространенным осложнением ГЛЖ, был посвящен доклад научного руководителя отдела гипертонической болезни ННЦ «Институт кардиологии им. Н.Д. Стражеско» НАМН Украины, доктора медицинских наук, профессора Евгении Петровны Свищенко.

Молекулярные механизмы, направленные на увеличение массы миокарда левого желудочка (ЛЖ), включаются на самых ранних стадиях АГ и действуют стремительно, способствуя формированию ГЛЖ в достаточно короткие сроки.

Влияние ГЛЖ на выживаемость пациентов с АГ и частоту осложнений хорошо изучено. В исследованиях, посвященных этой проблеме, было установлено, что ГЛЖ является независимым фактором риска развития инсульта, СН и ишемической болезни сердца. Исследования в области СН показали, что эта патология у пациентов с ГЛЖ встречается в 10 раз чаще по сравнению с лицами без ГЛЖ. Установлено также, что риск развития ГЛЖ в значительной степени зависит от уровня АД. В различных исследованиях было показано, что среди пациентов с АГ І степени частота ГЛЖ составляет 20%, АГ ІІ степени – 42%, АГ ІІІ степени – 90%.

Полная версия статьи в формате .pdf »

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

12.04.2024 Гастроентерологія Дієта для покращення репродуктивного здоров’я

Відтворення майбутнього здорової нації – один з найважливіших сенсів існування теперішнього покоління. День боротьби з ожирінням нагадує нам про поширеність цього проблемного явища і важливість попередження його наслідків. Ожиріння може мати вплив на різні аспекти здоров'я, включаючи репродуктивне....

12.04.2024 Онкологія та гематологія Стратегії мінімізації ризиків та керування ускладненнями при лікуванні хронічної лімфоцитарної лейкемії

Хронічна лімфоцитарна лейкемія (ХЛЛ) залишається актуальною проблемою сучасної онкогематології. Незважаючи на певні досягнення в терапії, ХЛЛ є невиліковним захворюванням. Стандартна хіміотерапія не забезпечує стійкої відповіді, а трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин можлива лише для окремої когорти пацієнтів. Тому пошук нових підходів до терапії ХЛЛ, зокрема таргетної, є нагальним завданням. ...

04.04.2024 Гастроентерологія Роль порушень маркерів запалення, оксидантно-протиоксидантного, протеїназно-інгібіторного гомеостазу, показників холестеринового обміну при остеоартрозі у поєднанні з метаболічним синдромом

Вивчення клініко-патогенетичних особливостей поєднаного перебігу остеоартрозу (ОА) у хворих із метаболічними розладами, які характеризують перебіг метаболічного синдрому (МС), зокрема цукровим діабетом (ЦД) 2 типу, ожирінням (ОЖ), артеріальною гіпертензією (АГ), є актуальним, оскільки це пов’язано з неухильним збільшенням розповсюдженості цього захворювання, недостатньою ефективністю лікування, особливо за коморбідності з іншими захворюваннями, які патогенетично пов’язані з порушеннями метаболічних процесів. ...

04.04.2024 Гастроентерологія Синдром подразненого кишечнику: перехресні розлади, патофізіологія та сучасні стратегії лікування

Синдром подразненого кишечнику (СПК) є одним з найпоширеніших захворювань органів травлення (до 20% серед дорослого населення). Характерними ознаками СПК є хронічний абдомінальний біль, порушення дефекації, метеоризм. Дотепер остаточно не з’ясована етіологія цього стану, проте доведено роль низки різнопланових, взаємопов’язаних між собою факторів у його розвитку. До них відносять: дисфункцію осі «мозок – кишечник», вісцеральну гіперчутливість, моторні порушення, підвищену проникність кишечнику, запалення низького ступеня, дисбіоз....