27 березня, 2015
Алгоритм надання допомоги на догоспітальному і госпітальному етапах колопроктологічним хворим
Колопроктологія (від латинського слова colon – ободова кишка та грецького proktos – пряма кишка) – це сучасний спеціалізований розділ хірургії, який включає вивчення питань етіології, патогенезу, морфології, патофізіології, діагностики, профілактики та лікування захворювань товстої кишки (ободової і прямої) та промежини.
До цих захворювань відносяться аномалії і вади розвитку товстої кишки та навколопрямокишкової зони (неповний ембріональний поворот товстої кишки, мегаколон, подвоєння товстої кишки, атрезії та ектопії прямої кишки, тератоїдні захворювання та ін.), дивертикульоз товстої кишки, різноманітні функціональні порушення діяльності товстої кишки (хронічні закрепи, синдром подразнення кишки, дискінезії), неспецифічні запальні захворювання товстої кишки, парапроктити, геморой, анальна тріщина, епітеліальні куприкові ходи, доброякісні та злоякісні новоутворення товстої кишки та інші, усього відповідно до Міжнародної класифікації хвороб (МКХ-10) більше 200 різноманітних захворювань.
Медична допомога надається колопроктологічним хворим у певній обов’язковій послідовності: діагностика захворювання ® вибір лікувальної тактики (де і яке проводитиметься лікування) ® лікування хворого ® подальше динамічне спостереження за станом здоров`я (амбулаторно або в умовах стаціонару). До недавнього часу діагностикою та лікуванням захворювань товстої кишки та промежини займалися загальні хірурги.
Однак особливості анатомії і фізіології товстої кишки, перебігу її захворювань та їх ускладнень, операційних втручань, нерідко їх інвалідизуючий характер показали необхідність спеціальної підготовки фахівців-колопроктологів. При цьому дуже важливо, щоб таку підготовку проходили хірурги, які вже мають досвід роботи в загальній хірургії. Також важливо пам`ятати і обов`язково враховувати, що об`єктом діагностики та лікування є захворювання органа, який є не просто анатомічним, а дуже важливим анатомо-функціональним відділом травного каналу, нормальна робота якого має певне соціальне значення, тобто визначає якість життя людини.