М.М. Сиротинін. Лицар висотної та космічної фізіології
Кількість людей з порушенням детоксикаційної функції печінки та алергічними захворюваннями в усьому світі невпинно зростає. Причиною цього вважають техногенне забруднення довкілля та надмірне або неправильне використання фармакологічних препаратів, що може призводити до зниження резистентності організму. Для таких пацієнтів альтернативним шляхом лікування може стати використання немедикаментозних технологій оздоровлення, зокрема різноманітних варіантів природної або інструментальної гіпокситерапії.
Краще гір лише гори…
Відомо, що під час перебування на висоті, крім емоційного піднесення, спостерігаються і фізіологічні зміни в організмі. Сучасною медициною доведено: гірським повітрям можна лікувати багато хвороб цивілізації – хронічну втому, артеріальну гіпертензію, порушення сну і т. ін. Домінуючий природний фактор міцного здоров’я та тривалого життя мешканців гірських районів – знижений вміст кисню в повітрі (гіпоксія). Саме брак цієї складової атмосфери гальмує окислювальні процеси в організмі, надаючи йому більший життєвий ресурс, запускаючи внутрішні захисно-пристосувальні та лікувальні механізми.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...
Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....