Использование циталопрама для терапии аффективных и тревожных расстройств: обзор литературы и оценка эффективности препарата Прам в клинике пограничных состояний

27.03.2015

С начала 1990-х гг. в качестве антидепрессантов первой линии, назначаемых при первичном обращении пациента, начали использоваться препараты группы селективных ингибиторов обратного захвата серотонина (СИОЗС), постепенно заменившие в этом качестве трициклические антидепрессанты (ТЦА). Основные преимущества СИОЗС (лучшая по сравнению с ТЦА переносимость при существенно меньшей выраженности побочных эффектов, независимость терапевтического эффекта от дозы) обусловили их широкое распространение при проведении антидепрессивной терапии как в условиях стационара, так и (в значительно большей степени) при амбулаторном назначении. К 2000 г. доля назначений СИОЗС стабилизировалась на уровне примерно 70%.

Сравнение СИОЗС с ТЦА

Метаанализ исследований, сравнивающих эффективность циталопрама и ТЦА, таких как амитриптилин, кломипрамин и имипрамин, показал, что выявляемые различия в скорости и выраженности наступления терапевтического эффекта не являются статистически значимыми (р=0,83). Несмотря на то что выраженность терапевтического эффекта при приеме ТЦА первоначально несколько выше, примерно к 10-14-му дню терапии это различие полностью нивелируется.

Во всех сравнительных исследованиях частота и выраженность побочных эффектов, нередко являющихся причиной отмены проводимой терапии, при приеме ТЦА в 2-5 раз превосходили аналогичные показатели для таких СИОЗС, как циталопрам: сухость во рту (34% и 7% соответственно), седация (16% и 8% соответственно). С увеличением возраста пациентов этот разрыв в частоте побочных эффектов имеет тенденцию к существенному увеличению.

Полная версия статьи в формате .pdf »

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

04.03.2024 Терапія та сімейна медицина Сучасні можливості корекції мітохондріальної дисфункції: у фокусі – ​біорегуляційні енерготропи

Протягом останніх років лікарі різноманітних спеціальностей приділяють багато уваги мітохондріям – ​ключовим органелам людської клітини, які відповідають за продукування клітинної енергії. Нині панує думка, що порушення функції мітохондрій може спричинити розвиток різноманітних захворювань (як генетичної, так і хронічної патології), а також деяких патологічних станів....

01.03.2024 Терапія та сімейна медицина Набута гемофілія А: рідкісна коагулопатія в післяпологовому періоді

Набута гемофілія — це аутоімунне органоспецифічне порушення згортання крові, що розвивається вторинно внаслідок утворення аутоантитіл до плазмових факторів згортання. Найчастіше виявляють антитіла до фактора згортання крові VIII (FVIII), тому набута гемофілія А (НГА) є найпоширенішою формою захворювання. У пацієнтів з аномальними за кількістю або локалізацією кровотечами, із відсутністю особистого/сімейного анамнезу коагулопатії та за наявності подовженого активованого часткового тромбопластинового часу (АЧТЧ) слід виключити наявність набутої гемофілії. ...

29.02.2024 Терапія та сімейна медицина Ведення пацієнтів із гострим болем у спині

Біль у спині – ​актуальний та широко розповсюджений стан, що нерідко супроводжується вираженою дезадаптацією і зниженням якості життя хворих. У лютому відбулася науково-практична конференція «Академія сімейного лікаря. Для кого небезпечні сезонні інфекції? Загроза сезонних інфекцій. Погляд пульмонолога, інфекціоніста, алерголога, ендокринолога, кардіолога, педіатра», під час проведення якої керівник Центру ревматології, остеопорозу та імунобіологічної терапії клінічної лікарні «Феофанія» Державного управління справами (м. Київ), доктор медичних наук, професор Ірина Юріївна Головач представила доповідь «Гострий біль у спині: діагностичні та лікувальні акценти»....

29.02.2024 Неврологія Комбінована терапія розувастатином та езетимібом у пацієнтів із дисліпідемією та ризиком серцево-судинних і цереброваскулярних захворювань

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) залишаються основною причиною смерті у світі. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), щорічні втрати від них сягають понад 17 млн осіб (близько 30% загальної смертності); серед причин смерті лідирують ішемічна хвороба серця (ІХС) та цереброваскулярна патологія (WHO, 2021). Одним із чинників ризику ССЗ є дисліпідемія, що потребує ретельного контролю параметрів ліпідного обміну, передусім рівня холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ). ...