Профилактика и лечение обострений ХОЗЛ: критическая оценка роли тиотропия

27.03.2015

Клиническое течение хронического обструктивного заболевания легких (ХОЗЛ) характеризуется периодическим возникновением обострений. Согласно определению, приведенному в консенсусе (R. Rodriguez-Roisin, 2000), обострение ХОЗЛ – это «возникающее после периода стабильного течения заболевания длительное ухудшение состояния здоровья пациента, которое превосходит по интенсивности обычные колебания самочувствия и характеризуется острым началом и необходимостью изменения подобранной ранее терапии». Из этого определения были специально изъяты термины, обозначаюшие причины обострения заболевания, такие как пневмония, застойная сердечная недостаточность и эмболия легочной артерии.

Ранее при проведении клинических исследований широко использовали другое определение обострения ХОЗЛ, которое было предложено N.R. Anthonisen и соавт. (1987). Оно основывалось на учете указанных в дневниках пациентов больших (одышка, количество и/или цвет мокроты) и малых симптомов (боль в горле, насморк, а также необъяснимое повышение температуры тела и/или усугубление кашля или свистящего дыхания).

Согласно этому определению об обострении ХОЗЛ говорили при усилении выраженности по крайней мере двух больших симптомов или появлении как минимум одного малого на протяжении 2 и более дней. Обострение расценивалось как легкое, если пациент мог самостоятельно купировать симптомы (например, при помощи бронходилататоров короткого действия) без использования антибиотиков или пероральных кортикостероидов; средней тяжести – при обращении за медицинской помощью и назначении антибиотиков и/или системных кортикостероидов; тяжелое – требующее госпитализации вследствие быстропрогрессирующего ухудшения состояния пациента.

Полная версия статьи в формате .pdf »

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

12.04.2024 Гастроентерологія Дієта для покращення репродуктивного здоров’я

Відтворення майбутнього здорової нації – один з найважливіших сенсів існування теперішнього покоління. День боротьби з ожирінням нагадує нам про поширеність цього проблемного явища і важливість попередження його наслідків. Ожиріння може мати вплив на різні аспекти здоров'я, включаючи репродуктивне....

12.04.2024 Онкологія та гематологія Стратегії мінімізації ризиків та керування ускладненнями при лікуванні хронічної лімфоцитарної лейкемії

Хронічна лімфоцитарна лейкемія (ХЛЛ) залишається актуальною проблемою сучасної онкогематології. Незважаючи на певні досягнення в терапії, ХЛЛ є невиліковним захворюванням. Стандартна хіміотерапія не забезпечує стійкої відповіді, а трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин можлива лише для окремої когорти пацієнтів. Тому пошук нових підходів до терапії ХЛЛ, зокрема таргетної, є нагальним завданням. ...

04.04.2024 Гастроентерологія Роль порушень маркерів запалення, оксидантно-протиоксидантного, протеїназно-інгібіторного гомеостазу, показників холестеринового обміну при остеоартрозі у поєднанні з метаболічним синдромом

Вивчення клініко-патогенетичних особливостей поєднаного перебігу остеоартрозу (ОА) у хворих із метаболічними розладами, які характеризують перебіг метаболічного синдрому (МС), зокрема цукровим діабетом (ЦД) 2 типу, ожирінням (ОЖ), артеріальною гіпертензією (АГ), є актуальним, оскільки це пов’язано з неухильним збільшенням розповсюдженості цього захворювання, недостатньою ефективністю лікування, особливо за коморбідності з іншими захворюваннями, які патогенетично пов’язані з порушеннями метаболічних процесів. ...

04.04.2024 Гастроентерологія Синдром подразненого кишечнику: перехресні розлади, патофізіологія та сучасні стратегії лікування

Синдром подразненого кишечнику (СПК) є одним з найпоширеніших захворювань органів травлення (до 20% серед дорослого населення). Характерними ознаками СПК є хронічний абдомінальний біль, порушення дефекації, метеоризм. Дотепер остаточно не з’ясована етіологія цього стану, проте доведено роль низки різнопланових, взаємопов’язаних між собою факторів у його розвитку. До них відносять: дисфункцію осі «мозок – кишечник», вісцеральну гіперчутливість, моторні порушення, підвищену проникність кишечнику, запалення низького ступеня, дисбіоз....