Дизайн и предварительные результаты украинского кооперативного исследования НЕБОСВОД
Внедрение бета-адреноблокаторов (ББ) в практику лечения пациентов с хронической сердечной недостаточностью (ХСН) и систолической дисфункцией левого желудочка (ЛЖ) является одним из ключевых стандартных подходов в лечении данного синдрома.
В ныне действующих рекомендациях указывается на необходимость обязательного (кроме случаев противопоказаний и непереносимости) назначения всем больным с ХСН и фракцией выброса (ФВ) ЛЖ <40%, уже получающим ингибитор ангиотензинпревращающего фермента (ИАПФ) либо блокатор рецепторов ангиотензина (БРА), одного из четырех ББ с доказанным благоприятным влиянием на клинический прогноз этой категории пациентов – бисопролола, карведилола, метопролола CR/XL либо небиволола [1].
Несмотря на очевидную клиническую пользу от реализации данного подхода (снижение смертности от сердечно-сосудистых причин, уменьшение потребности в госпитализациях пациентов), назначаемость ББ при ХСН до настоящего времени в реальной практике остается более низкой, чем ИАПФ, составляя, по различным данным, 50-67% [2-4].
Основной причиной такого положения, по мнению экспертов, является нежелание многих врачей инициировать терапию ББ из-за опасения их побочных эффектов либо переоценки противопоказаний к их назначению – в первую очередь у больных преклонного возраста и у пациентов с сопутствующим клиническим диагнозом хронического обструктивного заболевания легких (ХОЗЛ) [5, 6].
Наличие диагноза бронхиальной астмы остается абсолютным противопоказанием к назначению ББ, а ХОЗЛ таковым не является, на что указывается в действующих рекомендациях Европейского кардиологического общества по диагностике и лечению СН (2008).
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...
Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....