Олмесартан в лечении пациентов с артериальной гипертензией

27.03.2015

Целью лечения артериальной гипертензии (АГ) является не только нормализация артериального давления (АД), но и защита органов-мишеней, прежде всего сердца, мозга и почек, что в более отдаленной перспективе отражается на частоте осложнений и длительности жизни больных. В рамках III Национального конгресса «Человек и лекарство – Украина» (24-26 марта, г. Киев) доктор медицинских наук, профессор В.К. Серкова (Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова) рассмотрела возможности лечения АГ и снижения сердечно-сосудистого риска с помощью современного представителя гипотензивных средств класса блокаторов рецепторов ангиотензина II (БРА) олмесартана.

– Согласно совместным рекомендациям Европейского общества гипертензии (ESH) и Европейского общества кардиологов (ESC) 2007 г. по диагностике и лечению АГ для большинства пациентов с неосложненной АГ в качестве целевого принят уровень АД ниже 140/90 мм рт. ст.; для пациентов с сахарным диабетом – ниже 130/80 мм рт. ст. У пациентов высокого риска, в том числе с ишемической болезнью сердца, контроль АД также должен быть более жестким – целевой уровень ниже 130/80 мм рт. ст. В 2009 г. руководство ESH и ESC было дополнено новой рекомендацией: у пациентов высокого и очень высокого риска не рекомендуется снижать АД ниже 120/70 мм рт. ст.

Полная версия статьи в формате .pdf »

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

02.05.2024 Ендокринологія Нутрицевтичний супровід пацієнта в ендокринології і в разі супутніх патологій

Наприкінці лютого 2024 року в Києві відбулося чергове засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога». Захід був розрахований на фахівців, які займаються діагностикою та лікуванням хворих з ендокринною патологією. Слухачі мали можливість ознайомитися із сучасною актуальною інформацією та новими напрямами в ендокринології та медицині загалом. У рамках заходу керівник відділу клінічної діабетології НДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (м. Київ), доктор медичних наук Любов Костянтинівна Соколова, завідувачка відділу гіпертонічної хвороби ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України, доктор медичних наук Лариса Анатоліївна Міщенко, професор кафедри внутрішньої медицини № 1 Національного медичноно університету ім. О.О. Богомольця, доктор медичних наук Володимир Володимирович Чернявський та лікар-ендокринолог, дієтолог, асистент кафедри ендокринології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ) Анастасія Максимівна Соколова розглянули питання нутрицевтичної підтримки в ендокринології та в разі супутніх патологій. ...

01.05.2024 Ревматологія Біль у суглобах у практиці сімейного лікаря: ведення пацієнтів з остеоартритом

У практиці сімейного лікаря досить часто зустрічаються випадки звернення по допомогу осіб із суглобовим синдромом, що актуалізує питання доказового ведення таких пацієнтів. Остеоартрит (ОА) – ​найпоширеніша форма артриту з хронічним болем та функціональними порушеннями. Пропонуємо до вашої уваги огляд доповіді, яку представив у межах конференції «Щоденник сімейного лікаря: клінічні історії пацієнтів» завідувач кафедри сімейної медицини і амбулаторної допомоги медичного факультету № 2 Ужгородського національного університету, к.мед.н. Павло Олегович Колесник. ...

01.05.2024 Терапія та сімейна медицина Можливості застосування біорегуляційного підходу в кардіології

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) (ішемічна хвороба серця [ІХС], захворювання судин головного мозку, ревматична хвороба серця та інші) протягом багатьох десятиліть є основною причиною смертності населення у світі. Перебіг цих захворювань ускладнюється перенесеною корона вірусною хворобою (COVID‑19). Нині ця проблема є особливо актуальною в Україні в умовах повномасштабного вторгнення рф, оскільки вплив хронічного стресу призводить до зростання захворюваності на ССЗ. У такій ситуації поряд із «протокольною терапією» слід приділити увагу застосуванню біорегуляційного підходу, спрямованого на відновлення саморегуляції, імунного статусу, гармонізації функціонування всіх органів і систем людини. ...

29.04.2024 Неврологія Ефективність і безпека разагіліну та праміпексолу в лікуванні хвороби Паркінсона на ранніх стадіях

Хвороба Паркінсона (ХП) – ​хронічний неврологічний розлад, для якого характерні неухильно прогресуючі моторні та немоторні симптоми, які чинять суттєвий негативний вплив на якість життя пацієнтів із цим захворюванням. Із віком захворюваність на ХП зростає. Ранній початок лікування цього розладу допомагає призупинити розвиток патології та дає можливість пацієнтам із ХП продовжувати вести повноцінне життя. Сьогодні одним із варіантів вибору лікування пацієнтів із ХП на ранніх стадіях є монотерапія разагіліном або праміпексолом. ...