Системні васкуліти: патогенез, клініка, лікування
Васкуліт – це запалення стінки судини. Уражені судини схильні до стенозування, тромбування, розриву, таким чином, тканини, які вони кровопостачають, зазнають ішемічних пошкоджень. Різні форми системних васкулітів (СВ) викликають різні варіанти змін. По-перше, ці хвороби часто маніфестують неспецифічними симптомами й ознаками. Знання клінічних масок, характерних для васкулітів, дозволяють лікарю запідозрити або діагностувати захворювання вчасно. По-друге, лікування покращує стан більшості пацієнтів: у деяких хворих наступає ремісія, а в більшої частини, залежно від типу захворювання, – повне одужання. З цієї причини патогенетичне лікування пацієнтів з васкулітами може бути навіть важливішим, ніж установлення діагнозу.
Класифікація васкулітів
Розпізнають більше 20 форм васкулітів. Через те що причини більшості з них не відомі, васкуліти розрізняють за їхніми клініко-патологічними ознаками. Схеми класифікації традиційно розподіляють різні форми васкулітів згідно з розміром уражених судин (табл.). Окрім розміру судин, васкуліти також можна розрізняти, виходячи з типових органів-мішеней, які найчастіше уражаються, і наявності певних патологічних ознак.
Наприклад, серед дрібносудинних васкулітів пурпура Шенляйна-Геноха, яка, як правило, трапляється у дітей, зазвичай уражаючи кишечник, шкіру, суглоби та нирки, викликає васкуліт з характерними відкладеннями імуноглобуліну А (Ig A). На відміну від нього, гранулематоз Вегенера (ГВ) звичайно трапляється у дорослих, частіше вражає верхні дихальні шляхи, легені та нирки, спричиняючи гранулематозне запалення. Нарешті, «первинними» називають такі розлади, за яких васкуліти є основною причиною симптомів та ознак. «Вторинними» формами є такі, що ускладнюють інші захворювання, такі як системний червоний вовчак (СЧВ) чи ревматоїдний артрит (РА), чи як наслідок перенесених інфекцій.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
У практиці сімейного лікаря досить часто зустрічаються випадки звернення по допомогу осіб із суглобовим синдромом, що актуалізує питання доказового ведення таких пацієнтів. Остеоартрит (ОА) – найпоширеніша форма артриту з хронічним болем та функціональними порушеннями. Пропонуємо до вашої уваги огляд доповіді, яку представив у межах конференції «Щоденник сімейного лікаря: клінічні історії пацієнтів» завідувач кафедри сімейної медицини і амбулаторної допомоги медичного факультету № 2 Ужгородського національного університету, к.мед.н. Павло Олегович Колесник. ...
Серцево-судинні захворювання (ССЗ) (ішемічна хвороба серця [ІХС], захворювання судин головного мозку, ревматична хвороба серця та інші) протягом багатьох десятиліть є основною причиною смертності населення у світі. Перебіг цих захворювань ускладнюється перенесеною корона вірусною хворобою (COVID‑19). Нині ця проблема є особливо актуальною в Україні в умовах повномасштабного вторгнення рф, оскільки вплив хронічного стресу призводить до зростання захворюваності на ССЗ. У такій ситуації поряд із «протокольною терапією» слід приділити увагу застосуванню біорегуляційного підходу, спрямованого на відновлення саморегуляції, імунного статусу, гармонізації функціонування всіх органів і систем людини. ...
Хвороба Паркінсона (ХП) – хронічний неврологічний розлад, для якого характерні неухильно прогресуючі моторні та немоторні симптоми, які чинять суттєвий негативний вплив на якість життя пацієнтів із цим захворюванням. Із віком захворюваність на ХП зростає. Ранній початок лікування цього розладу допомагає призупинити розвиток патології та дає можливість пацієнтам із ХП продовжувати вести повноцінне життя. Сьогодні одним із варіантів вибору лікування пацієнтів із ХП на ранніх стадіях є монотерапія разагіліном або праміпексолом. ...
Негативні симптоми (порушення мотивації, соціальна замкнутість, порушення емоційної сфери тощо) є основною особливістю шизофренії – хронічного психічного розладу, поширеність якого у світі становить близько 1%. Зазначені симптоми суттєво погіршують якість життя та знижують працездатність таких пацієнтів. Вкрай важливим є своєчасне діагностування шизофренії та її ефективне лікування, основні аспекти якого висвітлила у своїй доповіді завідувачка відділу пограничної психіатрії ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», д.мед.н., професорка Наталія Олександрівна Марута....