Место современных спазмолитиков в лечении гепатобилиарной патологии
«Современная гастроэнтерология и гепатология: стандарты диагностики и лечения с позиций доказательности» – этой теме была посвящена очередная научно-практическая конференция, проходившая 12-13 мая в г. Полтаве.
Основные подходы к диагностике и лечению пациентов с заболеваниями гепатобилиарной системы были освещены в докладе «Постхолецистэктомический синдром или дисфункция сфинктера Одди? Тактика ведения больных» профессора кафедры внутренней и семейной медицины Винницкого национального медицинского университета им. Н.И. Пирогова, доктора медицинских наук Ирины Гордеевны Палий.
– В настоящее время сложилась ситуация, при которой число оперативных вмешательств, производимых на желчных путях, неуклонно увеличивается. К сожалению, у 25-40% больных, перенесших холецистэктомию, сохраняются или через некоторое время возобновляются абдоминальная боль и диспепсические расстройства, которые требуют коррекции.
В этих случаях основные причины жалоб пациентов обусловлены функциональными (58%) или органическими (40-42%) нарушениями; поражениями желчных путей; изменениями желудочно-кишечного тракта (ЖКТ), а также нарушениями, не связанными с ЖКТ. При этом органические нарушения являются следствием оперативных вмешательств в 1,5% случаев; лишь 0,5% больных с постхолецистэктомическим синдромом (ПХЭС) требуют повторного хирургического лечения.
Исходя из этого можно сделать вывод, что диагноз «постхолецистэктомический синдром» не соответствует современным представлениям о данной патологии.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
У статті розглянуто ключові моменти раціональної анестезії/аналгезії при проведенні торако-абдомінальних операцій із приводу онкологічних захворювань, а також особливості застосування окремих знеболювальних засобів, у тому числі наркотичних і ненаркотичних анальгетиків, зокрема їхній вплив на післяопераційні результати. Ключові слова: післяопераційний біль, мультимодальна аналгезія, онкологічні захворювання, торако-абдомінальна хірургія, нестероїдні протизапальні препарати, декскетопрофен, Дексалгін®, парацетамол. ...
10 червня на базі Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ) було проведено практично-орієнтований навчальний курс «Бойова травма. Апарати зовнішньої фіксації в системі лікування поранених із вогнепальними переломами». Формат заходу був змішаним, що дозволило присутнім учасникам пройти майстер-клас за участю висококваліфікованих фахівців. У вступному слові модератор заходу – завідувач кафедри травматології та ортопедії НМУ ім. О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор Олександр Анатолійович Бур’янов наголосив на важливості в умовах війни розуміти доцільність використання апаратів зовнішньої фіксації (АЗФ). Зокрема, вкрай важливим є володіння навичками встановлення АЗФ на різні сегменти тіла, враховуючи анатомічні особливості пораненого. ...
Епідемія вогнепальних поранень (ВП) і травм внаслідок війни з росією продовжує зростати, а знання про ВП стають все актуальнішими. Досвід лікування ВП переважно був отриманий у ході великих війн XX ст. [1-3], проте у XXІ ст. військові конфлікти в Іраку та Афганістані призвели до формування нової моделі поранень серед бойових втрат. ...
Антибактеріальні препарати є одними з найбільш застосовуваних у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ). Водночас проблема антибіотикорезистентності вийшла за межі суто медичної й має велике соціально-економічне значення, адже захворювання, спричинені резистентними штамами патогенів, мають більш тяжкий перебіг, збільшують тривалість перебування пацієнтів у стаціонарі, потребують застосування комбінованої антибіотикотерапії з використанням резервних препаратів. Шляхи вирішення проблеми були розглянуті на Британо-Українському симпозіумі (БУС‑15) «Анестезіологія та інтенсивна терапія – сьогодення і перспективи розвитку» (до 100-річчя від дня народження А.І. Тріщинського), який відбувся у змішаному форматі 19-21 травня. ...