Патогенез, прогноз и лечение острого алкогольного гепатита
Острый алкогольный гепатит (ОАГ) представляет одну из наиболее тяжелых форм алкогольного повреждения печени.
Механизмы алькогольиндуцированного повреждения печени
Гистологически ОАГ характеризуется очагами повреждения, обычно расположенными в 3-й зоне дольки, в виде некроза и баллонирования гепатоцитов, инфильтрации полиморфноядерными нейтрофилами (ПМН) и внутриклеточных включений – телец Мэллори.
В пользу значения воспалительного процесса в патогенезе ОАГ свидетельствует ряд аргументов. Так, у пациентов с этим заболеванием часто обнаруживаются признаки острофазного ответа и иммунологические нарушения. Однако тот факт, что ОАГ развивается далеко не у всех больных, злоупотребляющих алкоголем, а также отсутствие до настоящего времени достоверных животных моделей с этой патологией позволяет говорить о роли других факторов в патогенезе данного заболевания.
Некоторые авторы описывают патогенетический процесс ОАГ как «модель двух ударов», в которой второй удар связан преимущественно с эндотоксинами и провоспалительными цитокинами. В экспериментальных и клинических исследованиях было показано, что липополисахариды (ЛПС) и провоспалительные цитокины являются главными эффекторными молекулами алкогольиндуцированного повреждения печени. Кроме того, при тяжелом ОАГ нарушается баланс между про- и противовоспалительными медиаторами.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
У статті розглянуто ключові моменти раціональної анестезії/аналгезії при проведенні торако-абдомінальних операцій із приводу онкологічних захворювань, а також особливості застосування окремих знеболювальних засобів, у тому числі наркотичних і ненаркотичних анальгетиків, зокрема їхній вплив на післяопераційні результати. Ключові слова: післяопераційний біль, мультимодальна аналгезія, онкологічні захворювання, торако-абдомінальна хірургія, нестероїдні протизапальні препарати, декскетопрофен, Дексалгін®, парацетамол. ...
10 червня на базі Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ) було проведено практично-орієнтований навчальний курс «Бойова травма. Апарати зовнішньої фіксації в системі лікування поранених із вогнепальними переломами». Формат заходу був змішаним, що дозволило присутнім учасникам пройти майстер-клас за участю висококваліфікованих фахівців. У вступному слові модератор заходу – завідувач кафедри травматології та ортопедії НМУ ім. О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор Олександр Анатолійович Бур’янов наголосив на важливості в умовах війни розуміти доцільність використання апаратів зовнішньої фіксації (АЗФ). Зокрема, вкрай важливим є володіння навичками встановлення АЗФ на різні сегменти тіла, враховуючи анатомічні особливості пораненого. ...
Епідемія вогнепальних поранень (ВП) і травм внаслідок війни з росією продовжує зростати, а знання про ВП стають все актуальнішими. Досвід лікування ВП переважно був отриманий у ході великих війн XX ст. [1-3], проте у XXІ ст. військові конфлікти в Іраку та Афганістані призвели до формування нової моделі поранень серед бойових втрат. ...
Антибактеріальні препарати є одними з найбільш застосовуваних у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ). Водночас проблема антибіотикорезистентності вийшла за межі суто медичної й має велике соціально-економічне значення, адже захворювання, спричинені резистентними штамами патогенів, мають більш тяжкий перебіг, збільшують тривалість перебування пацієнтів у стаціонарі, потребують застосування комбінованої антибіотикотерапії з використанням резервних препаратів. Шляхи вирішення проблеми були розглянуті на Британо-Українському симпозіумі (БУС‑15) «Анестезіологія та інтенсивна терапія – сьогодення і перспективи розвитку» (до 100-річчя від дня народження А.І. Тріщинського), який відбувся у змішаному форматі 19-21 травня. ...