Немелкоклеточный рак легкого
В США рак легких (РЛ) является ведущей причиной смерти от злокачественных новообразований. После установления диагноза 5-летний рубеж выживаемости переходят лишь 15% больных. К общим симптомам РЛ относятся кашель, одышка, потеря веса и боль в груди. У симптоматических пациентов с большой вероятностью имеется хроническая обструктивная болезнь легких.
Главным фактором риска развития РЛ является курение, которое отвечает за 85% смертельных исходов, связанных с этим заболеванием. Риск РЛ повышается с количеством выкуриваемых в день сигарет и количеством лет курения. Некурящие люди, подвергающиеся воздействию табачного дыма, также имеют повышенную вероятность развития РЛ.
Вторым после курения этиологическим фактором развития РЛ является радон – радиоактивный газ, образуемый при распаде радия-226.
Распад этого изотопа приводит к появлению веществ, излучающих a-частицы, которые способны повреждать клетки и таким образом увеличивать потенциал злокачественной трансформации. Накопленные на сегодня данные свидетельствуют о том, что постменопаузальные женщины – курящие или бывшие курильщицы – не должны получать гормонозаместительную терапию, так как в этой популяции она повышает риск развития немелкоклеточного рака легкого (НМРЛ).
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...
Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....