Кетопрофен в онкологии · Дайджест
Длительное подкожное введение кетопрофена в комбинации с морфином – эффективный и безопасный подход при раковой боли
Согласно международным руководствам, нестероидные противовоспалительные препараты (НПВП) и опиоиды являются важнейшими лекарственными средствами, применяемыми при раковой боли. В клинической практике выраженная раковая боль часто требует назначения нескольких препаратов и использования альтернативных путей введения. Целью данного исследования было оценить эффективность и безопасность длительного непрерывного подкожного введения кетропрофена в комбинации с опиоидами для купирования раковой боли.
В основную группу вошли 172 пациента, которым, помимо морфина, дополнительно назначали кетопрофен. Контрольную группу составили 48 больных с противопоказаниями к приему НПВП, получавших только морфин. Непрерывное подкожное введение осуществляли с помощью одноразовой эластометрической помпы, наполняемой еженедельно. Безопасность оценивали по частоте побочных эффектов и их тяжести, эффективность – по облегчению боли по числовой рейтинговой шкале (ЧРШ), проценту пациентов, нуждавшихся в увеличении дозы морфина, а также по относительному среднему увеличению дозы морфина между 2-й и 4-й неделями.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...
Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....