Извечная проблема – запор
Практически каждый человек в своей жизни сталкивался с такой неприятной проблемой, как запор. Это одно из наиболее часто встречающихся нарушений работы желудочно-кишечного тракта. Согласно статистическим данным запорами страдают от 10% до 20% населения разных социальных и возрастных групп. Наличие запора всегда вызывает дискомфорт, не только физический, но и моральный.
Несмотря на достижения в области диагностики и лечения этого патологического состояния, его распространенность не уменьшается, так как многие люди боятся делиться своей проблемой с врачом и она остается неразрешенной. Причинами возникновения запоров могут быть как органическая патология (врожденные аномалии желудочно-кишечного тракта, воспалительные процессы и новообразования в толстом кишечнике и глистные инвазии), так и нерегулярное и неправильное питание, постоянные стрессы, малоподвижный образ жизни.
Наиболее часто запор является проявлением функциональных гастроинтестинальных расстройств: синдрома раздраженного кишечника с преобладанием запора и функционального запора. Римские критерии III (2006) и Бристольская шкала кала (1997) значительно облегчают диагностику данного варианта функционального нарушения и помогают врачу-гастроэнтерологу и врачу общей практики назначить необходимое лечение.
Запор часто возникает у беременных. Причинами появления у них запора являются нарушение моторно-эвакуаторной функции толстой кишки вследствие сдавливания его увеличившейся маткой, а также ослабление автоматической ритмической деятельности кишечника и снижение тонуса его гладкой мускулатуры. При неэффективности немедикаментозных методов лечения может возникнуть вопрос о необходимости назначения безопасных слабительных препаратов, которые не повлияют на развитие плода.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...
Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....