До питання корекції порушень кальцієвого гомеостазу в дітей із вродженою патологією опорно-рухового апарату

Маса кісткової тканини, сформована в дитинстві, асоціюється з ризиком розвитку остеопенії й остеопорозу протягом подальшого життя. Особливого значення набуває стан кісткової тканини в ортопедо-травматологічній практиці. Його погіршення негативно впливає на репаративний остеогенез після остеотомій і переломів кісток, сповільнює формування диспластичних суглобів, погіршує місцеве кровопостачання й умови для проведення функціональної терапії.

Важливою складовою комплексного лікування дітей із вродженою патологією опорно-рухового апарату є профілактика та лікування порушень кальцій-фосфорного обміну і структурно-функціональних змін кісткової системи [1].

Вроджена дисплазія (ВД) кульшового суглоба (КС) і вроджений вивих стегна (ВВСт) – найбільш розповсюджені види деформації опорно-рухового апарату в дітей, які становлять 38-40 випадків на 1000 новонароджених [2]. Залежно від віку дитини в основі лікування ВДКС та ВВСт лежить фіксація стегон у положенні відведення у різноманітних відвідних пристроях (профілактичні штанці, стремена Павліка, відвідний апарат тощо).

Лікування у відвідному пристрої завершується після досягнення нормальних за віком показників розвитку КС. Прискорення формування КС – першочергове завдання дитячого ортопеда під час лікування ВДКС та ВВСт.

Відомо, що результати і тривалість лікування знаходяться у прямій залежності від терміну його початку (чим раніше розпочато лікування, тим вища ефективність), від ступеня порушень співвідношень у КС (дисплазія, підвивих чи вивих), а також від цілої низки обтяжуючих факторів, неабияке місце серед яких посідають порушення обміну кальцію та вітаміну D, рахіт, штучне вигодовування, дисбактеріоз кишечнику тощо [3-6].

Полная версия статьи в формате .pdf »