27 березня, 2015
Порівняльний аналіз режимів антикоагулянтної терапії в ранній період після коронарного шунтування на працюючому серці
Незважаючи на cучасні методи хірургічного лікування ІХС [1-3], тромбогеморагічні ускладнення при коронарному шунтуванні у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) становлять серйозну проблему у кардіохірургії. У цих хворих вже є зміни у системі згортання крові до операції на фоні прийому антикоагулянтів і антиагрегантів, але у ранньому післяопераційному періоді вони потребують адекватної антикоагулянтної терапії, спрямованої на запобігання тромбоемболічним ускладненням без погіршення гемостазу післяопераційної рани [3-8].
Ми провели дослідження з метою оцінки ефективності антикоагулянтної терапії та вдосконалення ії у хворих у ранній період після коронарного шунтування на працюючому серці.
Було проведено аналіз даних 167 пацієнтів, прооперованих у 2009 р. з приводу ІХС без використання штучного кровообігу в Національному інституті серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН України. Усі хворі відносилися до групи високого ризику виникнення тромбогеморагічних ускладнень, що зумовило певний підхід до їх медикаментозної профілактики. Прооперованих хворих розподілили на дві групи. До першої групи ввійшли 47 пацієнтів, яким профілактику тромбоемболічних ускладнень у ранньому післяопераційному періоді проводили через 6 год після закінчення операції за відсутності кровотеч інфузією нефракціонованого гепарину (НФГ) за допомогою шприцевого дозатора із швидкістю 8-10 Од/кг/год через окремий венозний доступ.