Принципы НПВП-терапии: эффективность, безопасность и индивидуальный подход
Мы завершаем ознакомление читателей с наиболее интересными событиями VII Международного симпозиума по лечению боли (27-28 ноября 2009 года, г. Прага, Чехия) двумя докладами ученого с мировым именем – профессора медицинского факультета Стенфордского университета (г. Пало-Альто, США), доктора Гуркипала Сингха.
Первый доклад профессора Сингха был посвящен современному состоянию проблемы сравнительной безопасности нестероидных противовоспалительных препаратов (НПВП).
– В 1980-е годы, когда я только начинал свою работу в Стенфордском университете, среди практикующих врачей было распространено убеждение, что кровотечения из гастроинтестинального тракта – явление довольно редкое при лечении НПВП. Однако по прошествии нескольких лет в ходе собственных исследований мы установили, что в действительности это осложнение НПВП-терапии встречается очень часто. В 1997 г. в журнале New England Journal of Medicine были опубликованы результаты этих исследований; в них указывалось, что от осложнений НПВП-терапии умирает больше людей, чем от множественной миеломы, неходжскиних лимфом и рака шейки матки, а смертность от гастроинтенстинальных кровотечений примерно такая же, как и от ВИЧ-инфекции.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...
Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....