27 березня, 2015
Сучасні підходи до антикоагулянтної терапії при гострому коронарному синдромі
Антикоагулянтна терапія – важливий компонент лікування гострого коронарного синдрому (ГКС), актуальний за різних лікувальних тактик. На запитання нашого кореспондента щодо сучасних принципів проведення антикоагулянтної терапії у разі ГКС відповів член-кореспондент АМН України, завідувач кафедри пропедевтики внутрішньої медицини № 1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор Василь Захарович Нетяженко.
– Які основні критерії вибору тактики лікування пацієнта з ГКС (консервативної або інвазивної терапії)?
– За умови вибору тактики лікування рішення лікаря має базуватися на комплексному аналізі клінічної картини, ЕКГ, рівня біомаркерів. Реєстрацію 12 відведень ЕКГ у спокої необхідно проводити протягом 10 хв після першого контакту хворого з лікарем та повторювати у разі поновлення симптомів через 6 та 24 год, а також після закінчення стаціонарного лікування. Визначення рівня тропоніну Т або І слід здійснювати в час надходження хворого до стаціонару (протягом 60 хв) та повторювати через 6-12 год, якщо первинний результат є негативним. У пацієнтів, у яких перші симптоми гострого інфаркту міокарда (ГІМ) виникли впродовж 12 год та зі стійкою елевацією сегмента SТ або новою блокадою лівої ніжки пучка Гіса, якнайшвидше здійснюють механічну або фармакологічну реперфузію за відсутності протипоказань.