27 березня, 2015
Епідеміологічні, діагностичні, клінічні аспекти ХОЗЛ в осіб, які не курять
Основними причинами розвитку ХОЗЛ вважають вплив зовнішніх полютантів, у першу чергу тютюнового диму, пилу, забруднювачів атмосферного повітря. ХОЗЛ характеризується частково зворотнім, а надалі – незворотнім обмеженням повітряного потоку, індукованим особливою запальною реакцією на інгаляційні патогенні частки або гази.
Прийнято вважати, що на ХОЗЛ хворіють чоловіки похилого віку, які багато і тривалий час курять і мають респіраторні симптоми. Проте, останнім часом, стереотип хворого на ХОЗЛ почав змінюватися. Цей діагноз все частіше ставлять жінкам, які курять помірно, й особам, які зовсім не курять. Куріння асоціюється з ризиком розвитку ХОЗЛ з початку 1950-х років, коли за результатами проспективного дослідження Глетчера і Пето ця звичка була визнана основним фактором ризику хвороби. Подальші клінічні дослідження за участі переважно курців зі значним стажем та інтенсивністю стосувалися куріння як найбільш важливого фактору ризику ХОЗЛ. Проте, останнім часом, все більше уваги приділяється іншим факторам ризику ХОЗЛ, таким як атмосферні полютанти, інгаляція пилу на робочих місцях, наявність в анамнезі або в дитинстві легеневого туберкульозу, бронхіальної астми, внутрішньоутробної затримки росту, низький соціальний статус, недостатнє харчування, вдихання випарів біопалива та інше.