Фармакокинетические особенности антимикробной терапии в первом триместре беременности

27.03.2015

Анmимикробная терапия относительно часто применяется в перинатальной медицине, поскольку не менее 1/4 всех гестационных осложнений и болезней новорожденных прямо или косвенно связаны с инфекционной патологией у беременных. Показаниями к назначению антибиотика, как правило, становится либо установление диагноза инфекционного заболевания, либо при отсутствии болезни обнаружение возбудителя – облигатного патогена. Если первая ситуация бесспорна и речь может идти лишь о выборе препарата, дозы и срока беременности, при котором данное лекарственное средство разрешено, то второй пункт требует тщательного сопоставления выгоды и риска побочных реакций, а также осложнений терапии.

Выводы при этом делают, исходя из данных фармакокинетических, микробиологических исследований и результатов детальной оценки патогенеза угрожающего осложнения. Таким образом, оценка концентрации антибиотика в маточно-плацентарной области необходима для прогнозирования эффективности терапии инфекционно-воспалительных перинатальных осложнений. Данная проблема далека от решения: хотя метаанализ, проведенный по результатам применения разных режимов антибиотикопрофилактики во II и III триместрах, показал снижение частоты преждевременных родов, дородового излития вод и послеродового эндометрита у женщин с высоким риском развития инфекций (The Cochrane Database of Systematic Reviews, 2007), далеко не всегда удается четко выделить группу риска, не упустив малосимтомные, атипичные случаи, которые дают, как правило, максимальный процент осложнений.

По данным официального доклада ЦНИИОИЗ Росздрава 2007 г., на 2-е место в структуре материнских причин перинатальной смерти в 2005 г. вышла рубрика «Причина не установлена» (27,3%).

Полная версия статьи в формате .pdf »

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

15.04.2024 Неврологія Діагностика та лікування когнітивних розладів

Проблема когнітивних розладів є однією з найважливіших у сучасній клінічній медицині. Це зумовлено не тільки збільшенням частки людей старшого віку серед населення, а й посиленням ролі стресу та інших патогенетичних чинників. У березні відбувся семінар «Академія сімейного лікаря. Біль в грудній клітині. Алгоритм дій сімейного лікаря та перенаправлення до профільного спеціаліста», у якому прийняли участь провідні вітчизняні науковці і фахівці різних галузей. У рамках заходу професор кафедри військової терапії Української військово-медичної академії Міністерства оборони України, кандидат медичних наук Мар’яна Миколаївна Селюк представила доповідь «Війна та когнітивні порушення. Причина чи наслідок? Як вирішити проблему?». Подаємо огляд цієї доповіді у форматі «запитання – ​відповідь»....

15.04.2024 Онкологія та гематологія Сучасні підходи до лікування гострої лімфобластної лейкемії у дітей і дорослих

Гостра лімфобластна лейкемія (ГЛЛ) є найпоширенішим онкогематологічним захворюванням у дітей і складає значну частку серед лейкемій у дорослих. Незважаючи на значні успіхи в лікуванні ГЛЛ у дітей, де рівень виліковності сягає 90%, результати терапії у дорослих залишаються незадовільними. У рамках науково-практичної конференції з міжнародною участю «Діагностика та лікування гематологічних захворювань: підведення підсумків 2023 року» (15-16 грудня 2023 року) проведено секцію, присвячену ГЛЛ....

12.04.2024 Гастроентерологія Дієта для покращення репродуктивного здоров’я

Відтворення майбутнього здорової нації – один з найважливіших сенсів існування теперішнього покоління. День боротьби з ожирінням нагадує нам про поширеність цього проблемного явища і важливість попередження його наслідків. Ожиріння може мати вплив на різні аспекти здоров'я, включаючи репродуктивне....

12.04.2024 Онкологія та гематологія Стратегії мінімізації ризиків та керування ускладненнями при лікуванні хронічної лімфоцитарної лейкемії

Хронічна лімфоцитарна лейкемія (ХЛЛ) залишається актуальною проблемою сучасної онкогематології. Незважаючи на певні досягнення в терапії, ХЛЛ є невиліковним захворюванням. Стандартна хіміотерапія не забезпечує стійкої відповіді, а трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин можлива лише для окремої когорти пацієнтів. Тому пошук нових підходів до терапії ХЛЛ, зокрема таргетної, є нагальним завданням. ...