Нові препарати Нейрорубін і Нейрорубін-Форте Лактаб у комплексному лікуванні хворих на сенсоневральну приглухуватість

27.03.2015

Сенсоневральна приглухуватість (СНП) – поліетіологічне захворювання, яке має складний патогенез. Актуальності цій патології надає постійне зростання кількості осіб з СНП, що призводить до значного погіршення слуху. До останнього часу немає одностайної уяви про механізми патологічних зрушень у периферичному та центральному відділах слухового аналізатора при СНП. Це призвело до виникнення багатьох схем лікування цього захворювання, які не завжди ефективні. Такі обставини спонукають до пошуку нових препаратів та їх оптимальних комбінацій з метою досягнення високої результативності лікування СНП.

Більшість дослідників наполягають на комплексному лікуванні СНП, якомога швидше від початку захворювання, якщо йдеться про гостру форму. Традиційно застосовуються дезінтоксикаційні, дегідратаційні, кортикостероїдні препарати, засоби, що покращують мікроциркуляцію, реологічні властивості крові, метаболічні процеси в нервовій тканині тощо.

Серед великої кількості медикаментів, які використовуються під час лікування СНП, найбільш уживаними залишаються вітаміни групи В. Найчастіше вітчизняні лікарі застосовують внутрішньом’язове введення 1,0 мл 5% розчину тіаміну хлориду (50 мг) та 1,0 мл 5% розчину піридоксину гідрохлориду (50 мг) почергово один раз на добу протягом 10-20 діб. За даними Г.Е. Тімена та Л.І. Кобзарук (1995), при СНП нейроінфекційного ґенезу найбільш ефективним був вітамін В1. Деякі автори використовували для лікування хворих на СНП таблетовані форми вітамінів групи В замість ін’єкційних (Ю.В. Митин и соавт., 2005). До цього часу залишається дискусійним питання про доцільність й оптимальне дозування вітамінів В1, В6 та В12 під час лікування таких хворих.

В останні роки з’являється все більше повідомлень про успішне застосування нового комбінованого препарату Нейрорубін (виробництва компанії «Мефа АГ», Швейцарія), який являє собою лікарський засіб, збалансований за вмістом тіаміну (вітамін В1), піридоксину (вітамін В6) і ціанокобаламіну (вітамін В12).

Нейрорубін випускається в ін’єкційній і таблетованій (Нейрорубін-Форте Лактаб) формі та являє собою поєднання високих доз вітамінів В1, В6 та В12.

Ін’єкційна форма препарату створена завдяки унікальній інноваційній технології, це дозволило одночасне введення трьох вітамінів, що раніше вважалося неможливим.

Кількість тіаміну, піридоксину та ціанокобаламіну у препараті Нейрорубін ґрунтується на експериментальних розрахунках вітамінних дефіцитів різного походження та ступенях важкості різних неврологічних синдромів. Під час порівняння вмісту вітамінів групи В у різних ін’єкційних препаратах виявляється, що кількість тіаміну (100 мг), піридоксину (100 мг) і ціанокобаламіну (1 мг) у розчині для ін’єкцій Нейрорубін у 2 рази вища, ніж у традиційно застосовуваних при СНП ампульованих розчинах (табл. 1). Також уміст вітамінів В1, В6 та В12 у Нейрорубіні-Форте Лактаб у 4-8 разів більший, ніж в інших аналогів. Це значно зменшує кратність прийому цього препарату для досягнення терапевтичної ефективності. До того ж у складі Нейрорубіну-Форте Лактаб міститься тіаміну мононітрат, який має більшу резорбтивність і краще проникає до тканин, ніж звичайний тіаміну хлорид (Ю.І. Головченко і співавт., 2007). Вітаміни В1, В6 швидко виводяться з організму у разі надлишкового вмісту в крові, період їх напіврозпаду становить близько 24 годин, тому ризик побічних реакцій мінімальний.

Механізмами дії вітамінів групи В, що входять до складу Нейрорубіну, при патологічних станах в організмі є зменшення запальної реакції та нейронального набряку, зниження гіперзбудливості нейронів, відновлення проведення нервових імпульсів. Важливою позитивною клінічною властивістю Нейрорубіну, яку відзначають деякі автори (Ю.І. Головченко і співавт., 2007), є поліпшення кровонаповнення церебральних судин у басейні хребцевих артерій у хворих під час прийому цього препарату. Адже у хворих на СНП досить часто спостерігається розлад мозкового кровообігу, особливо зниження пульсового кровонаповнення у вертебро-базилярному басейні.

Нами обстежено 58 осіб із СНП, з них основну групу становили 30 пацієнтів, яким у складі комплексного лікування застосовувався Нейрорубін, контрольну – 28 пацієнтів, які у процесі лікування не отримували вітамінів групи В. За віком групи хворих практично не відрізнялися, середній вік в основній групі становив 39,6 року, у контрольній – 37,3 року. Серед пацієнтів основної групи у 20 мала місце гостра СНП інфекційного або судинного генезу, у 10 – хронічна прогресуюча сенсоневральна приглухуватість. У контрольній відповідно у 19 – гостра і в 9 – хронічна прогресуюча СНП.

Обстежувані групи хворих за ступенем порушення слуху достовірно не відрізнялися (табл. 2). Як у першій, так і в групі контролю переважали хворі з 1 і 2 ступенем погіршення слухової функції. 1 ступінь погіршення слухової функції виявлений у 36,7% хворих основної та в 42,9% контрольної групи, що відповідало зниженню середнього порогу тонального слуху до 45 дБ. Порушення 2 ступеня із середньою величиною зниження тонального слуху від 46 до 55 дБ визначено відповідно у 43,3 і 39,2% хворих.

У лікуванні крім традиційних засобів (реосорбілакт, реополіглюкін, вінпоцетин, пірацетам, нікотинова кислота, прозерин, АТФ, рідкий екстракт алое), які були однаковими в обох групах, хворі основної групи отримували Нейрорубін по 3,0 мл внутрішньом’язово спочатку щоденно протягом 5 днів, а потім через день ще 5 ін’єкцій. Після цього переходили на пероральний прийом препарату Нейрорубін-Форте Лактаб по 1 таблетці 2 рази на добу протягом 10 днів. Критерієм виключення пацієнтів з першої групи була підвищена чутливість до будь-якого компоненту препарату Нейрорубін, наявність алергічних реакцій на вітаміни групи В в анамнезі, прийом інших вітамінних препаратів. Хворі контрольної групи вітамінів групи В не отримували. Як в основній, так і в контрольній групі хворих при СНП інфекційного ґенезу на початку лікування застосовували реосорбілакт протягом 3 діб, судинного – реополіглюкін. Якщо СНП супроводжувалася явищами гострого середнього отиту (14 осіб), таким хворим призначали антибактеріальні засоби та відповідне лікування запального процесу.

Після проведеного лікування при повторній аудіометрії покращання тонального слуху було відмічено у 26 (86,7%) із 30 хворих основної групи, які в комплексному лікуванні отримували препарати Нейрорубін та Нейрорубін-Форте Лактаб (рис. 1). З них у 13 (43,4%) відзначалися відмінні результати, зі зниженням порогів звукосприйняття на 35 дБ і вище, у 10 (33,3%) – добрі результати і в 3 хворих (10%) – слабкопозитивні (рис. 2). У контрольній групі хворих зниження порогів з кісткової провідності спостерігалося у 20 осіб (71,4%), з них відмінні результати зафіксовано у 8 (28,6%), добрі – у 7 (25%), слабкопозитивні – у 5 (17,8%). У жодного хворого як основної, так і контрольної групи після проведеного лікування погіршення слуху не спостерігалося. У хворих на СНП з супутнім гострим середнім отитом після проведеного лікування знижувалися пороги повітрянопроведених звуків, але так як ці результати є наслідком протизапальної терапії, вони не враховувалися під час оцінки ефективності лікування. За даними ультрасонодоплерографії, у хворих першої і другої групи після проведеного лікування відзначалося поліпшення показників кровотоку в судинах вертебро-базилярного басейну, а саме індекс периферичного опору, який до лікування в обох групах становив у середньому 0,73-0,78, після лікування зменшився у хворих основної групи до 0,52-0,61, у контрольній – до 0,53-0,59.

Таким чином, після закінчення проведених досліджень позитивні результати лікування СНП відзначалися у 86,7% хворих основної групи, яким у складі комплексної схеми призначався Нейрорубін, тоді як в контрольній – у 71,4% хворих.

Можна стверджувати, що активні коензими тіаміну, піридоксину та ціанокобаламіну, в які метаболізуються складові компоненти Нейрорубіну, значно сприяють покращанню і відновленню слухової функції у хворих з гострою та хронічною СНП. Вони мають нейротрофічний вплив, поліпшують компенсаторні можливості, відновлюють функцію нервових клітин слухового аналізатора.

У всіх хворих відзначалася добра переносимість препарату. Ускладнень, алергічних реакцій під час його застосування не спостерігалося.

Суттєвою перевагою сучасного оптимально збалансованого В-вітамінного комплексу Нейрорубін для хворих є можливість виконання одного внутрішньом’язового введення, замість 3 ін’єкцій різних вітамінів групи В. Також Нейрорубін-Форте Лактаб за рахунок більшого вмісту вітамінів В1, В6 та В12 має меншу кратність прийому (достатньо лише 1-2 таблеток на добу, тоді як в інших аналогів рекомендовано 3-6). Таку схему лікування, що включає початкове парентеральне введення препарату Нейрорубін з наступним переходом на таблетований Нейрорубін-Форте Лактаб, ми вважаємо оптимальною під час лікування хворих на СНП. Це дає можливість продовжувати лікування в амбулаторних умовах.

Отримані результати свідчать про високу ефективність комплексної терапії хворих на СНП із застосуванням інноваційних препаратів Нейрорубін та Нейрорубін-Форте Лактаб, що дозволяє рекомендувати ці лікарські засоби до широкого використання під час лікування гострої та хронічної СНП у стаціонарних й амбулаторних умовах.

Висновки

1. Препарати Нейрорубін та Нейрорубін-Форте Лактаб містять оптимально збалансовану для лікування і вищу кількість тіаміну, піридоксину та ціанокобаламіну, ніж більшість використовуваних до останнього часу аналогів.

2. Використання розчину для ін’єкцій Нейрорубіну є більш комфортним для пацієнта, так як заміняє 3 окремі ін’єкції вітамінів В1, В6 та В12. Також зручним є прийом таблетованої форми Нейрорубін-Форте Лактаб по 1 таблетці 1-2 рази на добу.

3. Включення до комплексної схеми лікування хворих на СНП препаратів Нейрорубін та Нейрорубін-Форте Лактаб дозволяє досягти більшої ефективності лікування цієї патології.

Список літератури знаходиться в редакції.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

27.03.2024 Алергія та імунологія Педіатрія Лікування алергічного риніту та кропив’янки: огляд новітнього антигістамінного препарату біластину

Поширеність і вплив алергічних захворювань часто недооцінюють [1]. Ключовим фактором алергічної відповіді є імуноглобулін (Ig) Е, присутній на поверхні тучних клітин і базофілів. Взаємодія алергену з IgЕ та його рецепторним комплексом призводить до активації цих клітин і вивільнення речовин, у тому числі гістаміну, які викликають симптоми алергії [2]. Враховуючи ключову роль гістаміну в розвитку алергічних реакцій, при багатьох алергічних станах, включаючи алергічний риніт і кропив’янку, пацієнту призначають антигістамінні препарати [3, 4]....

27.03.2024 Педіатрія 29 лютого – Всесвітній день орфанних захворювань

Рідкісні (або орфанні) захворювання є значною медико-соціальною проблемою в усьому світі. За даними EURORDIS-Rare Diseases Europe, близько 300 млн людей у світі страждають на рідкісні недуги. Попри те, що кожне окреме захворювання вражає невелику кількість людей, сукупно вони мають суттєвий вплив на систему охорони здоров’я та якість життя пацієнтів та їхніх сімей....

27.03.2024 Педіатрія Сучасні можливості для покращення якості життя у дітей з болісним прорізуванням зубів

Прорізування зубів є фізіологічним процесом і певним показником правильного чи порушеного розвитку дитини. Як фізіологічний акт, прорізування зубів не є болючим явищем і не може викликати жодних захворювань. Воно перебуває в прямому зв’язку із загальним станом здоров’я дитини, і своєчасний, у певній послідовності ріст зубів свідчить про нормальний розвиток малюка. ...

27.03.2024 Психіатрія Сучасне лікування негативних симптомів при шизофренії

У березні відбулася науково-практична конференція «Мультидисциплінарний підхід до проблемних питань неврології та психіатрії: нові стратегії лікування. Стрес-асоційовані розлади – виклики сьогодення». Захід був присвячений питанням вирішення проблем психічного та неврологічного характеру як однієї з загроз сучасного суспільства. ...