ПЕДИАТРИЯ • НОВОСТИ

27.03.2015

СДВГ и риск ожирения у детей: есть ли связь?
Поскольку в развитых странах с каждым годом увеличивается количество детей и подростков с избыточной массой тела и ожирением, очень важной задачей педиатров является своевременное выявление детей с повышенным риском данных патологических состояний. В этой связи внимание американских ученых привлекла категория детей, страдающих синдромом дефицита внимания с гиперактивностью (СДВГ). Для того чтобы изучить взаимосвязь между этой патологией и риском ожирения, ими были проанализированы данные 62 887 детей и подростков в возрасте от 5 до 17 лет. После корректировки полученных данных с целью исключения возможного влияния на окончательные результаты исследования таких факторов, как пол, возраст, расовая и этническая принадлежность, социально-экономический статус семьи, уровень тревожности и выраженность симптомов депрессии, было показано, что риск формирования избыточной массы тела у детей с СДВГ, не получающих по поводу этого состояния какого-либо медикаментозного лечения, в 1,5 раза превышает таковой у детей без этой патологии, а у детей, которым проводится соответствующая фармакотерапия – в 1,6 раза.
Waring M.E., Lapane K.L., Pediatrics, 2008 Jul; 122(1):e1-6

Соблюдение аглютеновой диеты детьми с целиакией: сфера особого внимания врачей
Соблюдение аглютеновой диеты пациентами с целиакией, безусловно, необходимо, поскольку она помогает поддерживать ремиссию и предупреждать осложнения этого заболевания. Но какова готовность детей и их родителей придерживаться данных диетических ограничений в реальной клинической практике? Ответить на этот вопрос было призвано недавно завершенное исследование, в ходе которого приверженность к соблюдению детьми с целиакией аглютеновой диеты оценивалась по таким показателям, как динамика прибавки в массе, темпы роста, выраженность анемии и других симптомов заболевания. Средний возраст пациентов, принимавших участие в данном исследовании (n=71), составил 12 лет. Согласно данным опросника, 59,1% детей строго придерживались аглютеновой диеты, 26,8% – употребляли содержащие глютен продукты в незначительных количествах, 14,1% – вообще не соблюдали необходимой диеты. Было показано, что у детей, находившихся на строгой аглютеновой диете, отмечались достоверно более высокие показатели средней массы тела (р=0,05), уровень гемоглобина и содержания эритроцитов (р=0,05 и р<0,05 соответственно). Как отмечают авторы исследования, к сожалению, достаточное количество детей с целиакией в той или иной степени нарушают рекомендованный диетический режим, что чревато развитием осложнений данного заболевания в будущем и, безусловно, требует более пристального внимания детских гастроэнтерологов, наблюдающих таких пациентов.
Jadresin O. et al., Journal of Pediatric Gastroenterology and Nutrition, Sept. 2008, 47:3

Распространенность эрозивного эзофагита у детей: данные популяционного исследования
Симптомы гастроэзофагеальной рефлюксной болезни (ГЭРБ) отмечаются у 2-7% детей, однако данных о распространенности в детской популяции эрозивного эзофагита и таких осложнений ГЭРБ, как стриктуры пищевода и пищевод Барретта, в научной литературе не достаточно. Недавно проведенное масштабное популяционное исследование с участием 7188 детей, которым выполнялась фиброэзофагогастродуоденоскопия, позволила составить современное представление о реальной распространенности данных патологических состояний. Было установлено, что эндоскопические признаки эрозивного эзофагита имели место у 12,4% обследованных детей; чаще они выявлялись у мальчиков (55,2%). При этом у 7,7% детей с эрозивным эзофагитом было диагностировано наличие диафрагмальной грыжи. Частота выявления эрозий в пищеводе возрастала пропорционально увеличению возраста детей.
Gilger M.A. et al., Journal of Pediatric Gastroenterology and Nutrition, Aug. 2008, 47:2
 

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

17.09.2023 Хірургія, ортопедія та анестезіологія Сучасні стратегії раціональної анестезії/аналгезії у торако-абдомінальній хірургії

У статті розглянуто ключові моменти раціональної анестезії/аналгезії при проведенні торако-абдомінальних операцій із приводу онкологічних захворювань, а також особливості застосування окремих знеболювальних засобів, у тому числі наркотичних і ненаркотичних анальгетиків, зокрема їхній вплив на післяопераційні результати. Ключові слова: післяопераційний біль, мультимодальна аналгезія, онкологічні захворювання, торако-абдомінальна хірургія, нестероїдні протизапальні препарати, декскетопрофен, Дексалгін®, парацетамол. ...

17.09.2023 Терапія та сімейна медицина Бойова травма. Апарати зовнішньої фіксації в системі лікування поранених із вогнепальними переломами

10 червня на базі Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ) було проведено практично-орієнтований навчальний курс «Бойова травма. Апарати зовнішньої фіксації в системі лікування поранених із вогнепальними переломами». Формат заходу був змішаним, що дозволило присутнім учасникам пройти майстер-клас за участю висококваліфікованих фахівців. У вступному слові модератор заходу – ​завідувач кафедри травматології та ортопедії НМУ ім. О.О. Богомольця, доктор медичних наук, професор Олександр Анатолійович Бур’янов наголосив на важливості в умовах війни розуміти доцільність використання апаратів зовнішньої фіксації (АЗФ). Зокрема, вкрай важливим є володіння навичками встановлення АЗФ на різні сегменти тіла, враховуючи анатомічні особливості пораненого. ...

17.09.2023 Терапія та сімейна медицина Бойова травма грудної клітки та її наслідки

Епідемія вогнепальних поранень (ВП) і травм внаслідок війни з росією продовжує зростати, а знання про ВП стають все актуальнішими. Досвід лікування ВП переважно був отриманий у ході великих війн XX ст. [1-3], проте у XXІ ст. військові конфлікти в Іраку та Афганістані призвели до формування нової моделі поранень серед ­бойових втрат. ...

17.09.2023 Терапія та сімейна медицина Високі дозування карбапенемів у ВІТ: керуємося інструкцією чи фармакокінетикою/фармакодинамікою?

Антибактеріальні препарати є одними з найбільш застосовуваних у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ). Водночас проблема антибіотикорезистентності вийшла за межі суто медичної й має велике соціально-економічне значення, адже захворювання, спричинені резистентними штамами патогенів, мають більш тяжкий перебіг, збільшують тривалість перебування пацієнтів у стаціонарі, потребують застосування комбінованої антибіотикотерапії з викорис­танням резервних препаратів. Шляхи вирішення проблеми були розглянуті на Британо-Українському симпозіумі (БУС‑15) «Анестезіологія та інтенсивна терапія – ​сьогодення і перспективи розвитку» (до 100-річчя від дня народження А.І. Тріщинського), який відбувся у змішаному форматі 19-21 травня. ...