Присуждена Нобелевская премия в области медицины 2008 года

27.03.2015

6 октября Нобелевский комитет Королевской шведской академии наук в г. Стокгольме объявил имена лауреатов Нобелевской премии 2008 г. по медицине и физиологии. Престижной премии были удостоены немецкий вирусолог и онколог, профессор Харальд цур Хаузен (Harald zur Hausen) за открытие вируса папилломы человека, вызывающего рак шейки матки, а также французские вирусологи Франсуаза Барре-Синусси и Люк Монтанье за открытие вируса иммунодефицита человека, вызывающего СПИД.

Профессор Харальд цур Хаузен родился 11 марта 1936 г. в г. Дюссельдорфе (Германия). В 1960 г. окончил университет в г. Дюссельдорфе, получив диплом врача. Работал в Институте микробиологии при Дюссельдорфском университете, затем в США, а с 1969 г. занимался преподавательской деятельностью в ряде университетов Германии. В 1983-2003 гг. возглавлял Немецкий центр по изучению рака (DKFZ); в настоящее время – почетный профессор этого центра и главный редактор журнала International Journal of Cancer.
Заслуга профессора Харальда цур Хаузена состоит не только в идентификации вируса, вызывающего у человека образование папиллом (HPV), но и в выявлении связи между этим вирусом и развитием рака шейки матки. Науке известно более сотни разновидностей HPV как совершенно безопасных, так и представляющих опасность для человека. На сегодня доказано, что вирусную природу имеют около 20% онкологических заболеваний, то есть почти каждый пятый случай. Среди различных форм злокачественных опухолей, вызываемых вирусной инфекцией, одной из самых распространенных является рак шейки матки. Это вторая по частоте форма рака у женщин: только в Германии ежегодно рак шейки матки диагностируется у 6,5 тыс. женщин и почти 1700 женщин в год умирают от этой болезни; в мире эти показатели составляют соответственно 500 и 300 тыс. Благодаря открытию профессора Харальда цур Хаузена немецким ученым удалось разработать профилактическую вакцину, существенно снижающую риск заражения вирусом. Правда, действует она только до инфицирования. «Вакцина против HPV производится с использованием методов генной технологии. Мы получаем пустые оболочки вирусов, затем посредством инъекций вводим их пациенту, организм которого начинает вырабатывать антитела. Если в дальнейшем происходит заражение живыми вирусами, присутствующие в крови антитела не позволяют им внедриться в здоровые клетки», – объясняет нобелевский лауреат.
Вторую часть премии разделили директор отдела регуляции ретровирусных инфекций Института Пастера в г. Париже, 61-летняя Франсуаза Барре-Синусси, а также президент Парижского института исследования СПИДа 76-летний Люк Монтанье. В 1983 г. они обнаружили и описали новый вирус у пациентов с воспалением лимфатических желез. Основываясь на морфологических, биохимических и иммунологических свойствах вируса, ученые отнесли его к семейству ретровирусов и роду лентивирусов. Именно этот возбудитель сегодня называют вирусом иммунодефицита человека, вызывающим СПИД. Кроме того, Франсуаза Барре-Синусси и Люк Монтанье смогли доказать, что на ранней стадии заболевания вирус иммунодефицита человека размножается именно в лимфоцитах крови, что помогло частично объяснить, как именно ВИЧ ослабляет иммунную систему человека и приводит к смерти. Открытие французских ученых стало предпосылкой для создания препаратов, замедляющих репликацию вируса. И хотя существующая антиретровирусная терапия не приводит к полной элиминации вируса, лечение позволяет существенно замедлить течение болезни. По мнению профессора Люка Монтанье, создание эффективной вакцины против «чумы XX века» станет возможным в ближайшие три-четыре года при условии продолжающейся финансовой поддержки. «Лечение, скорее всего, будет проводиться с помощью терапевтической вакцины, предупреждающей развитие болезни у заразившегося человека. Повсеместное использование профилактических прививок маловероятно», – утверждает ученый.
Напомним, что Нобелевская премия, которую разделили известные вирусологи, по регламенту не может присуждаться более чем трем лицам одновременно, а также уже умершим ученым.

Подготовила Катерина Котенко

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

26.04.2024 Психіатрія Лікування пацієнтів із негативними симптомами шизофренії: персоніфіковані підходи

Негативні симптоми (порушення мотивації, соціальна замкнутість, порушення емоційної сфери тощо) є основною особливістю шизофренії – ​хронічного психічного розладу, поширеність якого у світі становить близько 1%. Зазначені симптоми суттєво погіршують якість життя та знижують працездатність таких пацієнтів. Вкрай важливим є своєчасне діагностування шизофренії та її ефективне лікування, основні аспекти якого висвітлила у своїй доповіді завідувачка відділу пограничної психіатрії ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», д.мед.н., професорка Наталія Олександрівна Марута....

23.04.2024 Кардіологія Ревматологія Терапія та сімейна медицина Застосування препаратів кальцію і кальцифікація судин: чи є зв’язок?

Як відомо, кальцій бере участь у низці життєво важливих функцій. Хоча більшість досліджень добавок кальцію фокусувалися переважно на стані кісткової тканини та профілактиці остеопорозу, сприятливий вплив цього мінералу є значно ширшим і включає протидію артеріальній гіпертензії (передусім у осіб молодого віку, вагітних та потомства матерів, які приймали достатню кількість кальцію під час вагітності), профілактику колоректальних аденом, зниження вмісту холестерину тощо (Cormick G., Belizan J.M., 2019)....

23.04.2024 Ревматологія Терапія та сімейна медицина Погляди на терапію глюкокортикоїдами в ревматології: епоха конвергенції

Після десятиліть, а часом і запеклих суперечок про переваги та недоліки застосування глюкокортикоїдів (ГК) досягнута певна конвергенція. Сучасні рекомендації лікування таких захворювань, як ревматоїдний артрит (РА), ревматична поліміалгія (РПМ) та васкуліт великих судин відображають поточний стан консенсусу терапії ГК. Однак залишаються відкритими питання щодо можливості тривалого лікування дуже низькими дозами ГК у пацієнтів із РА, а також успішності пошуку інноваційних ГК (лігандів ГК-рецепторів) із покращеним співвідношенням користь/ризик....

23.04.2024 Алергія та імунологія Терапія та сімейна медицина Інгібітори лейкотрієнових рецепторів у лікуванні бронхіальної астми та інших алергічних захворювань

Серед препаратів, які мають велику доказову базу щодо лікування пацієнтів із захворюваннями дихальних шляхів з алергічним компонентом, особливий інтерес становлять антагоністи лейкотрієнових рецепторів (АЛТР). Ці препарати мають хорошу переносимість у дорослих та дітей, а також, на відміну від інгаляційних кортикостероїдів (ІКС), характеризуються високим комплаєнсом, тому посідають чільне місце в лікуванні пацієнтів із респіраторною патологією. У лютому відбувся міждисциплінарний конгрес із міжнародною участю «Життя без алергії International» за участю провідних вітчизняних міжнародних експертів. Слово мав президент Асоціації алергологів України, професор кафедри фтизіатрії та пульмонології Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), доктор медичних наук Сергій Вікторович Зайков із доповіддю «Місце АЛТР у лікуванні пацієнтів із респіраторною патологією». ...