Итоги встречи экспертов по проблемным вопросам лечения урогенитальных расстройств у женщин в период постменопаузы
Отмечая актуальность проблемы УГР у женщин Украины старше 50 лет в Украине,
следует учитывать:
урогенитальные расстройства в постменопаузальном периоде рассматриваются как
симптомокомплекс вторичных осложнений, связанный с развитием атрофических и
дистрофических процессов в эстрогензависимых тканях и, в том числе, структурах
нижней трети мочеполового тракта – мочевом пузыре, уретре, влагалище, связочном
аппарате малого таза и мышцах тазового дна вследствие дефицита эстрогенов.
Развитие атрофических процессов в перечисленных структурах урогенитального
тракта в постменопаузальном периоде лежит в основе формирования синдромов УГР:
атрофического вагинита, атрофического цистоуретрита, истинного недержания мочи,
опущения стенок влагалища (пролапса гениталий).
Основные проявления УГР, обусловленные дефицитом эстрогенов, ухудшают
самочувствие и снижают качество жизни женщин. На фоне атрофических процессов
развивается нарушение целостности слизистых оболочек с активизацией
бактериальной микрофлоры, что усугубляет тяжесть УГР и ухудшает прогноз лечения.
Лечение УГР у женщин в постменопаузальном периоде при наличии эстрогенового
дефицита должно проводиться комплексно с соблюдением принципов
междисциплинарного подхода: с привлечением гинеколога, уролога, терапевта и
сексолога.
Патогенетически обоснованным лечением и профилактикой УГР является корригирующая
гормонотерапия – местная, системная* и комбинированная. Базисная схема
лечения при всех степенях тяжести УГР должна включать постоянное применение
местных гормональных препаратов (на протяжении минимум 3-6 мес).
Среди всех эстрогенсодержащих препаратов местного действия предпочтение следует
отдавать лекарственным средствам, отличающимся коротким периодом связывания с
эстрогеновыми рецепторами (до 4 ч), быстрым достижением терапевтического
эффекта, доказанной эффективностью как в отношении уротелия, так и влагалищного
эпителия, а также безопасностью – отсутствием системного влияния на организм.
Дополнительными преимуществами являются возможность комбинирования в процессе
лечения различных фармацевтических форм выпуска, удобство в применении
(например, наличие приспособления для точного дозирования).
Материалы, представленные на встрече, следует положить в основу подготовки
методических указаний для студентов, интернов и врачей указанных специальностей.
Итоги встречи положить в основу резолюций конференций и съездов специалистов в
области гинекологии, урологии, терапии, включить препараты на основе эстриола в
протоколы лечения УГР, а также в Национальное Формулярное Руководство.
* Для применения системной гормональной терапии необходимо
предварительное исследование гормонального статуса.
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Як дозволяють зрозуміти нові наукові публікації та рекомендації міжнародних фахових товариств, світова медична спільнота відмовляється від парадигми серцево-судинних захворювань (ССЗ) як переліку конкретних нозологій з певними алгоритмами лікування на користь парадигми кардіометаболічного здоров’я (КМЗ), отже, кардіометаболічних хвороб (КМХ). Це пояснюється тим, що за результатами численних доклінічних та клінічних випробувань остаточно з’ясовано, що ССЗ споріднені з такими метаболічними розладами, як цукровий діабет (ЦД), ожиріння, неалкогольна жирова хвороба печінки тощо (рис. 1)....
Цьогорічний конгрес Європейського товариства кардіології (ESC), що відбувся в Амстердамі 25-27 серпня, – знакова подія для клініцистів усього світу. Програма та склад лекторів конгресу (≈2 тис. осіб) були надзвичайно різноманітними, що дозволило представити й обговорити найновіші наукові відкриття. Слоган цьогорічного конгресу («Об’єднавши зусилля задля захисту серця») якнайкраще охарактеризував цей захід, адже для забезпечення успішного лікування кардіологічної патології у більшості випадків, окрім зусиль лікаря і, звичайно, самого пацієнта, важливо також об’єднати передові знання та досвід клініцистів суміжних спеціальностей із результатами новітніх клінічних досліджень. Результатами найцікавіших досліджень, які активно обговорювалися в рамках цього заходу, з нами поділився професор кафедри ендокринології та дитячої ендокринології Харківського національного медичного університету, доктор медичних наук Павло Павлович Кравчун...
Уперше рекомендації щодо ведення артеріальної гіпертензії (АГ) Європейського товариства гіпертензії (ESH) побачили світ рівно 20 років тому з ініціативи професора Альберто Занкетті. Він вважав, що європейські експерти мають висловити свою думку щодо діагностики та лікування цього вкрай актуального захворювання, а не продовжувати посилатися на рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я (WHO), Міжнародного товариства гіпертензії (ISH) чи наукових товариств США. І ця робота під керівництвом професора Занкетті була проведена недарма. Настанови ESH стали п’ятою найцитованішою роботою в світі в усіх галузях досліджень і найціннішою в сфері медицини. Оскільки наука не стоїть на місці, особливо в галузі вивчення проблеми АГ, ESH періодично оновлює рекомендації. У цьому огляді знайомимо читачів із ключовими змінами 2023 року та основними положеннями настанови щодо патофізіології, класифікації, діагностики АГ; у наступних номерах зосередимося на лікуванні. ...
Сер Артур Конан Дойл (1859-1930), усесвітньо відомий «батько» Шерлока Холмса, на момент розквіту кар’єри письменника був досвідченим лікарем. Після здобуття освіти на медичному факультеті в Единбурзі (бакалавр медицини та магістр хірургії в 1881 році; доктор медицини в 1885 році) він працював лікарем загальної практики в Саутсі з 1882 по 1890 рік. Окрім того, Конан Дойл проводив і публікував власні наукові дослідження, що друкувалися в таких авторитетних уже на той час журналах, як The Lancet і British Medical Journal. «Є небагато сторін медичного життя, з якими я не мав би особистого досвіду», – говорив про себе письменник. Зрештою, на хвилі літературного успіху він відмовився від кар’єри лікаря. Проте його літературна творчість містить багато згадок про різні хвороби та їх лікування, зокрема про подагру....