27 березня, 2015

Сучасні підходи до лікування риніту

Автори:

Ю.В. Кікоть, відділ запальних захворювань ЛОР-органів Інституту отоларингології ім. О.С. Коломійченка АМН України, м. Київ

Слід підкреслити, що факторами, які сприяють частому виникненню гострих риновірусних інфекцій, виступають анатомо-фізіологічні особливості слизової оболонки верхніх дихальних шляхів: значна васкуляризація, недостатня функція мукоциліарного ворсинчастого апарату. Широкому розповсюдженню риновірусних інфекцій сприяють також шляхи передачі інфекції – повітряно-крапельний та контактно-побутовий (особливо актуальний для риновірусів), а також велика кількість респіраторних збудників. При цьому різноманітність їх серотипів та нестійкий імунітет після інфекції визначають можливість повторного розвитку захворювання.
Для більшості гострих респіраторних захворювань характерні прояви риніту. Останній може бути як самостійним захворюванням, так і одним із симптомів гострої респіраторної вірусної та бактеріальної інфекцій (грип, парагрип, аденовірусна інфекція, кір, дифтерія тощо). Риніт – це запалення слизової оболонки порожнини носа, яке супроводжується одним або кількома основними клінічними симптомами: закладеністю носа, ринореєю, чханням і свербежем.
Під час риніту людина не в змозі самостійно звільнити носові ходи від значних патологічних виділень, що часто призводить до порушення носового дихання. Тому в комплексній терапії ГРВІ значне місце займає лікування риніту. Патогенетичне лікування на всіх стадіях риніту має бути спрямоване на ліквідацію симптомів обструкції і нормалізацію дренажу носової порожнини. З цією метою застосовують лікувальні засоби, які називаються назальними деконгестантами (дослівний переклад – «які усувають гіперемію і застій у носі», від англ. congestion – закупорка, застій, гіперемія). Враховуючи неселективність препаратів цієї групи та наявність побічних ефектів, виникає необхідність вибору препарату з оптимальними характеристиками і механізмом дії – щоб не мав системних ефектів та не пошкоджував слизової оболонки носа.
Топічні судинозвужувальні препарати (деконгестанти) активують адренергічні рецептори і таким чином викликають скорочення кавернозної тканини носових раковин, у результаті призводять до розширення носових ходів і покращання носового дихання. Але слід відзначити, що останнім часом не рекомендується застосовувати судинозвужувальні препарати короткої дії (ефедрин, нафазолін і тетризолін). Це пов’язано з тим, що після застосування судинозвужувальних препаратів короткої дії спостерігається так званий зворотний ефект – набряк слизової оболонки носа. Перевага надається судинозвужувальним препаратам більш тривалої дії – оксиметазоліну, ксилометазоліну, що дозволяє зменшити кратність їх призначення. Враховуючи вищенаведене, можна стверджувати, що пошук нових препаратів для лікування ринітів – актуальна проблема в отоларингології.
Серед безлічі лікарських засобів, які застосовують для лікування ринітів, виділяються своїми перевагами деконгестанти, поєднані з компонентами, що пом’якшують їх подразнюючу дію на слизову оболонку носа. Сьогодні на фармацевтичному ринку України представлено іноваційний препарат Евказолін^® АКВА виробництва відомої української фармацевтичної компанії «Фармак». До складу Евказоліну^® АКВА входять судинозвужуючий компонент ксилометазоліну гідрохлорид (0,1% розчин) та ефірна олія евкаліпта (що забезпечує лікувальну та противірусну дію).
Активуючи a-адренорецептори, розташовані на посткапілярних судинах і кавернозно-венозних синусах слизової оболонки носа, препарат Евказолін^® АКВА як деконгестант сприяє їх звуженню, зменшує набряк слизової оболонки, усуває закладеність носа, купірує нежить і відновлює носове дихання. Завдяки наявності евкаліптової ефірної олії препарат Евказолін^® АКВА досить м’яко діє на слизову оболонку – усуває сухість, виявляє протизапальну та антисептичну дію. Одночасне використання деконгестанту й ефірної олії евкаліпта для лікування ринітів різної етіології дає можливість не лише оптимізувати загальний стан пацієнта, а й запобігти розвитку можливих ускладнень та порушенню морфологічних властивостей слизової оболонки внаслідок її пересихання. Завдяки судинозвужувальному ефекту під час нанесення на слизову оболонку спрей Евказолін^® АКВА зменшує її набряк, гіперемію, ексудацію, полегшує носове дихання. Препарат діє місцево, всмоктується через слизову оболонку в незначній кількості. Дія починається через 2-5 хв після застосування спрею і триває протягом 6-8 год.

!Евказолін^® АКВА як високоефективний судинозвужувальний препарат нормалізує дренаж носової порожнини і таким чином ефективно запобігає розвитку синуситу, євстахіїту й середнього отиту. Більшість досліджень, проведених з топічними деконгестантами, показали, що короткочасні курси лікування не призводять до функціональних і морфологічних змін у слизовій оболонці.
Метою нашої роботи було визначення ефективності застосування назального спрею Евказолін^® АКВА у хворих, які перенесли внутрішньоносові оперативні втручання. Відповідно до мети перед нами постали такі завдання: визначити терапевтичну ефективність препарату Евказолін^® АКВА, що застосовувався в симптоматичній терапії захворювань, які супроводжуються набряком тканин порожнини носа, та дослідити переносимість препарату пацієнтами і можливі побічні ефекти.

До клінічних досліджень були залучені 60 пацієнтів відділення запальних захворювань ЛОР-органів Інституту отоларингології АМН України після проведення таких операцій: підслизова резекція перегородки носа (28), поліпетмоїдотомія (24), конхотомія (8). Усі хворі були рандомізовані за віком, статтю, терміном та важкістю захворювання на дві групи. Пацієнти контрольної групи (30) отримували комплексну терапію, що зазвичай використовується у ранній післяопераційний період (антибіотики, анальгетики, гемостатики), пацієнти основної групи (30), крім того, через добу після видалення тампонів з порожнини носа місцево застосовували назальний спрей Евказолін^{^®} АКВА. Курс лікування тривав 7 днів. Усім пацієнтам проводилося загальноклінічне та лабораторне обстеження: збір анамнезу, риноскопія, реєстрація суб’єктивних скарг, визначення транспортної функції миготливого епітелію, загальний аналіз крові та сечі. Слід зауважити, що до дослідження не були включені пацієнти з будь-яким алергологічним анамнезом.
Аналіз ефективності проводився, базуючись на порівняльній оцінці даних, що були отримані до, в процесі та після лікування. Суб’єктивна оцінка терапії хворими основної групи в цілому була позитивною: 19 пацієнтів вказували на відновлення носового дихання вже на 4-5-ту добу після початку вживання препарату, 11 – на його покращання в такий самий термін. Це підтверджувала оцінка результатів лікування за об’єктивними критеріями – нормалізація чи значне покращання риноскопічної картини у пацієнтів основної групи відмічалися в середньому на 5-ту добу проти 8-ї в контрольній. У жодному випадку не було виявлено ускладнень або побічних ефектів під час прийому досліджуваного препарату.

!Результати клінічного дослідження ефективності застосування назального спрею Евказолін^® АКВА дозволяють з упевненістю рекомендувати широке застосування цього препарату для лікування ринітів різної етіології, відновлення дихальної функції та покращання якості життя хворих. Препарат добре переноситься пацієнтами і є не тільки високоефективним, а й цілком безпечним для застосування.

Номер: № 16/1 Жовтень - Тематичний номер «Пульмонологія,Алергологія, Риноларингологія»