На прийомі у юриста

27.03.2015

Яка тривалість щорічної відпустки та робочого тижня медичних реєстраторів?
Л.П. Журавська, м. Київ 

Щорічна відпустка медичним реєстраторам надається тривалістю 24 календарних дні (ст. 6 Закону України «Про відпустки»).
Посада медичного реєстратора не передбачена розділом XVII «Охорона здоров’я та соціальна допомога» Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих умовах (природних географічних, геологічних, підвищеного ризику для здоров’я), що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. 
№ 1290 (додаток 2 у редакції постанови КМУ від 13 травня 2003 р. № 679).
Згідно з Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників (випуск 78 «Охорона здоров’я») посада медичного реєстратора належить до технічних службовців.
Отже, зазначені працівники права на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці не мають. 
До 1 вересня 2005 р. медичні реєстратори були прирівняні до середнього медичного персоналу лише за умовами оплати праці.
Згідно з пунктом 1.1 наказу Міністерства охорони здоров’я України від 25.05.2006 р. № 319 «Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я» тривалість робочого тижня медичних реєстраторів становить 38,5 години на тиждень. 

З 2000 р., отримавши ступінь кандидата медичних наук із терапії, обіймаю посаду завідувача терапевтичного відділення, до цього 14 років працювала терапевтом. Чи маю я право на пенсію наукового працівника?
Н.М. Чернікова, м. Луганськ

Згідно зі статтею 22-1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» до наукових працівників належать особи, які мають науковий ступінь і працюють за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь.
До стажу наукової роботи зараховується час роботи осіб, які мають науковий ступінь, за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь, із дня зайняття посади за цією спеціальністю.
Пенсія науковому працівнику призначається при досягненні пенсійного віку: жінкам – за наявності стажу роботи не менше 20 років, у тому числі наукової роботи – не менше 15 років. 
Отже, при настанні пенсійного віку ви маєте право на оформлення пенсії наукового працівника.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

02.10.2022 Психіатрія Тривожний розлад у практиці сімейного лікаря: як розпізнати та безпечно подолати?

Науково-практична конференція «До Дня медичного працівника (19.06.2022). International‑Conference on Advances in Health and Medical Science 2022 (Міжнародна конференція ICAHMS 2022 з досягнень в області охорони здоров’я та медичних наук)», яка відбулася 30.06.2022-1.07.2022 в Києві, об’єднала провідних науковців і лікарів-практиків різних спеціальностей задля вирішення актуальних питань надання медичної допомоги пацієнтам терапевтичного профілю. У рамках заходу пролунала доповідь професора кафедри внутрішньої медицини Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, доктора медичних наук Марини Миколаївни Кочуєвої «Тривожний пацієнт на прийомі у сімейного лікаря: як розпізнати та безпечно подолати?»....

27.09.2022 Терапія та сімейна медицина Хронічні захворювання вен: сучасні можливості терапевтичного ведення пацієнтів

За своїм фахом лікарі загальної практики часто мають справу з різноманітними захворюваннями, які перебувають на межі хірургічних і терапевтичних спеціальностей, у тому числі в галузі флебології. Відтак, надзвичайно важливим аспектом професійного розвитку лікарів первинної ланки є розширення міждисциплінарних знань шляхом обміну досвідом із провідними фахівцями в галузі судинної хірургії. Пропонуємо читачам інтерв’ю, присвячене недооціненим можливостям сімейного лікаря, лікаря загальної практики у вирішенні проблем хронічних захворювань вен, яке дав нашому кореспонденту завідувач кафедри загальної хірургії Івано-Франківського національного медичного університету, доктор медичних наук, професор Іван Михайлович Гудз....

27.09.2022 Терапія та сімейна медицина Молнупіравір у лікуванні COVID-19: дайджест нових досліджень

Молнупіравір у вакцинованих і невакцинованих пацієнтів із COVID‑19 [1] У дослідження ІІ фази AGILE CST‑2 вивчали безпеку й вірологічну ефективність молнупіравіру у вакцинованих і невакцинованих пацієнтів. Дорослих амбулаторних пацієнтів із підтвердженою за допомогою ПЛР інфекцією SARS-CoV‑2 у межах 5 днів від появи симптомів рандомізували 1:1 для отримання молнупіравіру (800 мг двічі на день протягом 5 днів) або плацебо. Первинною кінцевою точкою був час до ПЛР‑негативного мазка; вторинні точки включали зміни титрів вірусу на 5-й день, безпеку та переносимість, клінічне прогресування та суб’єктивні зміни симптомів....

25.09.2022 Психіатрія Інновації в лікуванні посттравматичного стресового розладу

Під час або після травматичної події людина відчуває страх. Дихання та серцебиття пришвидшуються, кровообіг до органів збільшується, м’язи напружуються – в такий спосіб організм готується до небезпеки. Із припиненням дії стресового чинника ці відчуття зникають, однак за певних обставин відчуття страху триває протягом тривалого періоду після стресової події. Цей стан називають посттравматичним стресовим розладом (ПТСР), і в умовах воєнного стану він набуває надзвичайного поширення як серед цивільного населення, так і серед військових. Для збереження психічного здоров’я населення лікарю важливо розуміти принципи розвитку та методи впливу при лікуванні цього розладу. Про вплив психологічної травми на функції мозку й особливості терапевтичної стратегії за цієї патології розповідає Джаванбахт Араш, психіатр, нейрофізіолог, ад’юнкт-професор психіатрії Університету Вейна (м. Детройт, США), директор Клініки досліджень стресу, травми та тривоги....