На прийомі в юриста

27.03.2015

1. Яка тривалість робочого дня персоналу (лікаря, медичної сестри) кабінету дермато-венерологічних захворювань ЦРЛ при 5-денному робочому тижні? 
2. Яка тривалість відпустки медичного персоналу дермато-венерологічного кабінету ЦРЛ?
3. Чи має право персонал (лікар, медична сестра) кабінету дермато-венерологічних захворювань ЦРЛ на зарахування стажу в подвійному розмірі при виході на пенсію відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»?
м. Мелітополь, ЦРЛ

1. Тривалість робочого часу медичних працівників регулюється наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25.05.2006 р. № 319.
Для лікарів і фахівців із базовою та неповною вищою медичною освітою (середнього медичного персоналу), медичних реєстраторів, дезінфекторів закладів охорони здоров’я (структурних підрозділів), за винятком тих, хто працює у шкідливих умовах праці, встановлюється тривалість робочого тижня 38,5 години, тобто 7 годин 42 хвилини на день при 5-денному робочому тижні. Для лікарів, які зайняті виключно амбулаторним прийомом хворих, – 33 години на тиждень, тобто 6 годин 36 хвилин на день при 5-денному робочому тижні.
За роз’ясненням Міністерства охорони здоров’я України виключно амбулаторним прийомом займаються лікарі-консультанти.
У ті дні, коли згідно з графіком роботи або правилами внутрішнього трудового розпорядку ці лікарі працюють у стаціонарі (чергування), на дільниці, проводять санітарно-просвітню та профілактичну роботу, диспансеризацію, тривалість їх робочого дня становить 7 годин 42 хвилини при 5-денному робочому тижні.
Тривалість робочого дня медичної сестри кабінету дермато-венерологічних захворювань ЦРЛ при 5-денному робочому тижні становить 7 годин 42 хвилини.
2. Тривалість щорічної відпустки лікаря та медичної сестри дермато-венерологічного кабінету ЦРЛ становить 31 календарний день (24 к. д. – щорічна основна відпустка; 7 к. д. – щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці). 
3. Відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на зарахування в подвійному розмірі стажу роботи при виході на пенсію мають право працівники інфекційних закладів (відділень) охорони здоров’я. Згідно з листом Пенсійного фонду України від 29 грудня 2005 р. час роботи в кабінеті інфекційних захворювань також зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі. Час роботи в кабінеті дермато-венерологічних захворювань до стажу роботи в подвійному розмірі не зараховується. 

Яка тривалість робочого дня лікаря функціональної діагностики поліклініки при 5-денному робочому тижні?
м. Чернівці, О.М. Морозюк

Лікарі функціональної діагностики не є лікарями-консультантами та не ведуть виключно амбулаторного прийому хворих, тому тривалість їх робочого дня при 5-денному робочому тижні становить 7 годин 42 хвилини (пункт 1.1 наказу Міністерства охорони здоров’я України від 25.05.2006 р. № 319).

Працюю головним лікарем сільської амбулаторії. Цілодобово обслуговую хворих удома (у вихідні, святкові дні). Як оплачується чергування вдома та на які надбавки і доплати я маю право?
Луганська обл., с. Великий Суходіл

Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров’я регулюються наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства охорони здоров’я України від 05.10.2005 р. № 308/519.
Відповідно до пункту 5.1 вищезазначеного наказу лікарі та фахівці з базовою та неповною вищою медичною освітою закладів охорони здоров’я, які надають медичну допомогу населенню, у т. ч. екстрену, можуть залучатися до чергування вдома.
Чергування здійснюється як у межах, так і понад місячну норму робочого часу відповідних працівників за обліковий період.
Чергування вдома в денний та нічний час зараховується як півгодини за кожну годину чергування та оплачується виходячи з посадового окладу з урахуванням підвищення за кваліфікаційну категорію.
У разі виклику працівника під час чергування додому до хворого час, витрачений на виклик, оплачується за фактично відпрацьовані години з розрахунку посадового окладу працівника, встановленого за штатним розписом, зі збереженням чинного порядку оплати праці працівників охорони здоров’я у нічний час. 
Працівникам, які залучаються до роботи в нічний час, здійснюється доплата в розмірі 35% годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в нічний час.
Чергування за графіком у вихідні та святкові дні в межах місячної норми робочого часу можуть компенсуватися за згодою сторін наданням інших днів відпочинку або в розмірі одинарної годинної ставки понад оклад (статті 72, 107 Кодексу законів про працю України). 
Оплата чергувань, які проводяться понад місячну норму робочого часу, здійснюється в одинарному розмірі понад оклад, у вихідні дні – за графіком, у святкові чи неробочі дні – у розмірі подвійної годинної або денної ставок понад оклад (статті 106, 107 Кодексу законів про працю України). 
Годинні та денні ставки визначаються виходячи з посадового окладу, встановленого з урахуванням підвищень. 
Відповідно до пункту 4.4 наказу Мінпраці України та МОЗ України від 05.10.2005 р. № 308/519 працівникам можуть установлюватись надбавки в розмірі до 50% посадового окладу (тарифної ставки): за високі досягнення у праці; за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання); за складність, напруженість у роботі. 
Максимальний розмір зазначених надбавок для одного працівника не може перевищувати 50% посадового окладу.
Керівнику закладу, установи надбавки встановлюються органом вищого рівня у межах фонду оплати праці. 
Лікарям – керівникам закладів охорони здоров’я і установ соціального захисту населення дозволяється вести в закладах, установах, у штаті яких вони перебувають, роботу за спеціальністю у межах робочого часу за основною посадою із виплатою до 25% посадового окладу лікаря відповідної спеціальності.
Зазначена робота лікарів – керівників закладів охорони здоров’я і установ соціального захисту населення – має реєструватись у відповідних медичних документах (пункт 3.1.3. наказу Мінпраці України та МОЗ України від 05.10.2005 р. № 308/519).

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

03.05.2024 Терапія та сімейна медицина Вітчизняні поліпіл-препарати: ефективне, зручне та доступне лікування для українських пацієнтів

Поліпіл (polypill) – ​фіксована комбінація декількох препаратів в одній капсулі, що має вирішити одразу декілька терапевтичних завдань і водночас спростити режим прийому ліків. Найчастіше поліпіли використовують для лікування та профілактики серцево-судинних захворювань, при цьому вони спрямовані на такі ключові модифіковані фактори ризику, як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія та посилена агрегація тромбоцитів. Нині терапевтичні стратегії на основі фіксованих комбінацій препаратів є надзвичайно актуальними, оскільки, незважаючи на наявність ефективних лікарських препаратів, контроль кардіоваскулярного ризику залишається недостатнім насамперед через низьку прихильність та обмежений доступ до лікування. ...

02.05.2024 Ендокринологія Призначення та ефективність вітаміну D при ендокринних захворюваннях: автоімунна патологія щитоподібної залози (хвороба Грейвса і Хашимото), цукровий діабет та ожиріння

Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...

02.05.2024 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Сучасний стан проблеми COVID‑19 у світі і в Україні

Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...

02.05.2024 Ендокринологія Метформін: оновлення щодо механізмів дії та розширення потенціалу застосування

Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...